У застосунку «Київ Цифровий» впроваджують штучний інтелект, який допомагатиме користувачам знаходити інформацію та отримувати міські послуги. Перші результати планують представити до кінця 2026 року.
Про це в інтерв’ю SPEKA розповіла директорка департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторія Іцкович.
На першому етапі користувачам запропонують чат-бота, який допомагатиме швидше знаходити інформацію про міські сервіси та пояснюватиме, як ними скористатися. Згодом ШІ-помічник зможе не лише консультувати, а й виконувати певні дії за користувача.
«Крім того, мені б хотілося впровадити ШІ для аналізу нормативно-правових документів та рішень Київради. Звичайній людині складно розібратися в юридичній мові та зрозуміти, чому певні процеси в місті влаштовані саме так», — йдеться у повідомленні.
Для цього місто навчає власну мовну модель на базі відкритої архітектури LLaMA (сімейство великих мовних моделей, розроблених компанією Meta).
Окремо від проєктів у «Київ Цифровий» у столиці працює Ситуаційний центр. Це внутрішня інформаційно-аналітична система, яка збирає дані з міських сервісів, датчиків і систем відеоаналітики.
«Наш Ситуаційний центр — це і є фактично цифровий двійник Києва. Ця система збирає всю можливу інформацію про місто, яка використовується, зокрема, для моделювання воєнних загроз та надзвичайних ситуацій», — сказала Іцкович.
За її словами, за допомогою системи у КМДА детально змоделювали можливе руйнування Вишгородської дамби внаслідок бойових дій і потенційне затоплення столиці.
Цифровий двійник враховує висоту рельєфу, параметри будівель, пору року та рівень води. На основі цих даних система визначає території, які можуть опинитися в зоні підтоплення, а також розраховує, скільки людей і з яких вулиць потрібно евакуювати.
Система також допомагає визначити необхідну кількість техніки, місця для розгортання пунктів незламності та укриттів, а також з’ясувати, чи розташовані на територіях можливого підтоплення критичні підприємства.
Крім того, цифровий двійник моделює транспортні потоки на основі деперсоніфікованих даних із камер.
Нагадаємо, у відповіді на запит «Хмарочоса» комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» повідомило, що станом на липень 2026 року в «Києві Цифровому» зареєстровано 3 912 785 користувачів.
Йдеться про загальну кількість зареєстрованих користувачів. Серед них можуть бути жителі інших міст, тимчасові відвідувачі столиці та люди, які встановили застосунок, але майже його не відкривають.
КП ГІОЦ називає найпопулярнішими функціями оперативні сповіщення. Наприклад, про повітряні тривоги, відключення та відновлення електропостачання. Серед найбільш затребуваних також називають оплату проїзду, придбання цифрових транспортних карток, паркування та інші сервіси для водіїв.
Застосунок дає можливість купувати й поповнювати транспортні картки, оплачувати поїздки, перевіряти рух громадського транспорту, знаходити евакуйований автомобіль та оплачувати паркування.
У ньому також доступні мапи укриттів, пунктів незламності, психологічної підтримки, доступності та інших міських об’єктів. Через застосунок можна повідомити про міську проблему до Контактного центру «15-51», підписати електронну петицію та взяти участь у міському опитуванні.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 22 днів. За цей час ми опублікували 29591 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?