Україна витрачає на дослідження і розробки майже у 6 разів менше, ніж вимагає закон
Середній оклад наукового співробітника НАН — 300–400 доларів на місяць. У Польщі на аналогічній позиції — 2500 євро.
Середній оклад наукового співробітника НАН — 300–400 доларів на місяць. У Польщі на аналогічній позиції — 2500 євро.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 46 днів. За цей час ми опублікували 29782 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Україна витрачає на наукові дослідження та розробки частку ВВП майже у шість разів меншу, ніж передбачено законодавством, а зарплати дослідників усемеро нижчі, ніж у сісідній Польщі. Про це йдеться у дослідженні Українського інституту майбутнього «Якими мають бути регулювання та фінансова мотивація, щоб стимулювати R&D».
Автори порівнюють досвід восьми країн — США, Південної Кореї, Ізраїлю, Китаю, Польщі, Тайваню, Японії та Бразилії (останню як приклад невдалої політики) і пропонують стратегію стимулювання R&D до 2035 року.
Так, у 2003 році Україна та Китай витрачали на дослідження і розробки приблизно однакову частку ВВП, близько 1%. За двадцять років китайський показник зріс до 2,6%, український опустився до 0,3%. Законодавчий норматив у 1,7% ВВП не виконано жодного разу за роки незалежності.
Чисельність дослідників на мільйон населення скоротилася майже вчетверо, кількість наукових організацій — більш ніж удвічі.
Середній оклад наукового співробітника НАН — 300–400 доларів на місяць. У Польщі на аналогічній позиції — 2500 євро. До осені 2022 року з країни виїхали 18,5% українських учених, і це найбільш публікаційно активна частина.
Кадри — не єдина проблема. За чисельністю співробітників Національна академія наук майже дорівнює німецькому Товариству Макса Планка, головній дослідницькій мережі Німеччини, а за кількістю публікацій і патентів відстає кратно. Інститути й досі отримують кошти пропорційно до штатних ставок, а не за результатами роботи.
В успішних країнах приватний бізнес фінансує від 75% до 95% витрат на R&D. В Україні — від 20% до 40%, до того ж від мізерної бази.
Виняток один: оборонка. Ринок авіаційної техніки зріс із 17 мільярдів гривень у 2022 році до 99 мільярдів у 2024-му, кількість зареєстрованих виробників — утричі. Це перший в Україні приклад масштабного приватного R&D із коротким циклом «розробка — виробництво — застосування».
Автори пропонують стратегію розвитку R&D до 2035 року, що включає такі цілі.
Реалізація у період до 1 року:
1-3 роки:
3–10 років:
Автори вважають, що податкові стимули здатні дати 20–27 мільярдів доларів додаткового ВВП за вісім років без прямого навантаження на бюджет.
Вихід на 2% ВВП до 2035 року — це 25–30 тисяч робочих місць із зарплатами у 2–3,5 раза вищими за середні по економіці.
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті