Промзона замість простору для людей: як сьогодні виглядає частина Солом’янського району

На тлі деіндустріалізації чимало київських заводів і фабрик припинили роботу. Частину приміщень переобладнали під офіси, склади та невеликі виробництва, інші ж стоять напівпорожніми.

Столиці важливо ефективно використовувати наявні ресурси – не лише під час війни, а й у довгостроковій перспективі. Один із них – колишні промислові території посеред житлових масивів, що так і не отримали нового призначення.

Солом’янський район – не виняток: тут роками залишається занедбана промзона. Показуємо, як виглядає одна з таких ділянок та які можливості може відкрити її оновлення.

Актуальний стан місцевості

На Відрадному розташований промислово-складський комплекс зі старими корпусами, гаражами та закритими подвір’ями. Частина об’єктів використовується й сьогодні, однак загалом площа задіяна досить обмежено та майже не включена у повсякденне життя району.

Для житлових кварталів – це не найкраще сусідство. Тут немає того, чим люди користуються щодня: шкіл і садочків, магазинів, кафе, скверів чи інших місць, де хочеться затриматися.

Окрема тема – безпека. Через регулярні масовані атаки важливо, щоб поруч з домом були надійні укриття. У Солом’янському районі мешканці звертають увагу на підтоплення, неналежний санітарний стан та проблеми з доступом до деяких споруд. Згідно з Мапою безбар’єрності ЛУН Місто, більшість з них також не мають критично важливих елементів доступності. 

Укриття – лише одна з можливостей для такої території. Наявний простір дозволяє дивитися ширше та думати, що ще корисного тут могло б з’явитися натомість.

Що таке ревіталізація і як вона змінює міста

Винесення занедбаних промзон за межі житлової забудови допомагає зробити місто безпечнішим, а звільнені ділянки – пристосувати до сучасних потреб. Такий процес називають ревіталізацією.

Наприклад, у Берліні на місці колишнього залізничного вузла, який десятиліттями залишався міським пустирем, створили Park am Gleisdreieck. Сьогодні це 26 гектарів зеленого простору з маршрутами для прогулянок, зонами для відпочинку та різноманітних активностей. 

Інший показовий приклад – район Strijp-S у нідерландському Ейндговені. Колись тут був закритий комплекс компанії Philips, який почали поступово перетворювати на креативний центр Ейндговена. Тут поєднали житлові комплекси, громадські простори, сервіси та культурні об’єкти, зберігши частину колишньої забудови.

Про необхідність трансформації промислових ділянок у Києві говорять не перший рік. Директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Павло Іванов називає ревіталізацію одним із способів покращити якість життя та зробити Київ стійкішим до кліматичних змін. 

Користь такого підходу може бути цілком відчутною і для людей, які живуть поруч. У Солом’янському районі переосмислення такої території могло б дати відповідь на потреби, про які згадують місцеві: безпечні та належно облаштовані укриття, місця для відпочинку, сервіси та іншу необхідну інфраструктуру поруч із домом. 

Нові можливості для району

Поки великі складські та промислові ділянки залишаються закритими або використовуються лише частково, вони фактично перебувають осторонь щоденних маршрутів і потреб мешканців. Проте їхній масштаб дає змогу розглядати такі місця як простір для комплексних змін. 

Старі промзони не обов’язково мають залишатися частиною міста, що ніби застигла в часі. Вони можуть поступово змінюватися, отримуючи нове призначення та краще відповідаючи потребам району. І, можливо, саме час подумати, якими хочеться бачити такі простори у майбутньому.