Зимівля в безпеці: власники виселяють місцевих орендарів, бо приїжджі платять більше

В окремих областях підскочили ціни на оренду на тлі бажання багатьох українців перезимувати у більшій безпеці. Вартість житла у західних областях не лише неприємно дивує новоприбулих, але й вдарило по місцевих орендарях: власники починають піднімати плату до рівня на ринку, йдеться у матеріалі LB.ua.

«Те, що я побачила — це не “ринкова економіка”. Це абсолютне мародерство», — написала киянка Ольга Крячко, яка шукала варіант для переїзду на зиму.

Потік орендарів посилився на початку осені, звісно, через часті обстріли та тривоги. Цього року кияни орендують житло в Івано-Франківську просто масово, каже рієлторка Ірина Данилюк. Якщо минулої зими намагалися зняти на три місяці, то тепер готові підписувати договори на рік-два.

Якщо в липні однокімнатна квартира у Франківську за 350 доларів вважалася дорогою, то зараз за 500 можна орендувати хіба поганеньку панельку чи хрущовку. За житло у пристойному стані просять 650–700 доларів.

Рієлтори вважають, що частково високі ціни можна пояснити тим, що для багатьох нерухомість, яку вони здають в оренду, — це їхнє власне житло, а не актив, які вони відпочатку планували надавати як послугу. «Наші люди, які виїхали за кордон, позачиняли квартири і сподіваються повернутися, — пояснює Ірина Данилюк. — Багато хто важко заробляв на це житло і ремонти, їм шкода “вбивати” квартиру».

Крім того, на її думку, самі орендарі демонструють готовність платити більше: «У мене багато запитів на однокімнатні до тисячі доларів. Чому не 600–700 хоча б для старту? А орендодавці бачать, що люди готові платити, і користуються цим».

Вінницька рієлторка Юлія Бабчук все ж вважає, що ціни невиправдані. «Я намагаюся донести, що просять забагато, і хтось прислухається. Або прошу хоча б, щоб за таку ціну пускали з дітьми й тваринами, — каже вона. — Одна власниця підняла ціну з 12 до 15 тисяч. Питаю: що змінилося? Стіну у ванній поремонтувала».

У соцмережах радять шукати житло в районних центрах — у великих містах надто дорого, в селах немає достатньої інфраструктури. При цьому рекомендують не шукати заздалегідь — адже квартири розбирають за день-два, — натомість відразу їхати й уже на місці дивитися оголошення. Але за такого сценарію є великий ризик нічого і не знайти: наприклад, рієлтор Антон Антоненко каже, що в Яготині «оренди вже взагалі нема як такої, все здали».

Місцевим загрожує виселення

Якщо чимало людей із київськими зарплатами можуть потягнути такі ціни, то місцеві мешканці та переселенці, які все втратили, — ні. Про подібні процеси, спровоковані масовою міграцією заможніших людей і відповідним зростанням вартості житла, ми писали на прикладах Лісабона та мегаполісів США. Особливо критичною ця проблема стає у містах із високою часткою орендованого житла, до яких українські донедавна не належали (понад 90% житла перебувало у власності), однак із війною та масовим переміщенням частка орендарів стала зростати.

«Вінницькі орендарі в шоці, особливо ті, хто роками винаймав житло за 8–10 тисяч, — розповідає Юлія Бабчук. — Не всі власники людяні, деякі можуть і виселити квартирантів».

Ірина Данилюк теж знає випадки, коли у Франківську власники, які віддавна здавали квартири по 350 доларів, бачили загальну тенденцію і починали вимагати з квартирантів 600: або так, або виселяйтеся.

Соцмережами нещодавно розійшовся допис жінки, яка півтора року знімала квартиру в Ужгороді за 450 доларів, доки власник не сказав, що житло треба терміново звільнити для «родички з Києва», якій терміново потрібен прихисток. За три години після виселення квартиру пропонували орендувати вже за 800 доларів. Це відповідає середній вартості оренди однокімнатної квартири в місті — 31,5 тисячі гривень.

Подібну схему провернула свого часу з власним будинком тодішня міністерка з питань бездомності Великої Британії.

Тій виселеній в Ужгороді орендарці, зрештою, пощастило через знайомих знайти квартиру за 350 доларів.

Оголошення на OLX свідчать, що в Івано-Франківську досі є пропозиції за помірними цінами.

В Ужгороді ж ціни суттєво вищі.