Президент України Володимир Зеленський доручив уряду підготувати програму безкоштовного проїзду в наземному транспорті Києва та забезпечити резерв автобусів.
Але у питаннях «безкоштовного транспорту» завжди є момент того, хто за це, зрештою, заплатить. Редакція «Хмарочоса» дослідила це питання, спираючись на позицію київських транспортних активістів, досвіду Харкова та інших міст світу.
Транспортні активісти підкреслюють, що повністю «безкоштовний проїзд» обійдеться бюджету надто дорого. Для прикладу за минулий рік лише столичний «Київпастранс» та метрополітен зібрали від продажу квитків близько півтора мільярда гривень. Але ще 12 мільярдів гривень місту довелося дотувати з бюджету.
Але з іншої сторони, чинна транспортна політика Києва також не сприяє економії бюджету, зате сильно погіршує якість життя киян. Після того, як проїзд підняли одразу у майже чотири рази, з восьми до 30 гривень, а до цього додалися постійні тривоги, обстріли та відключення світла, кількість поїздок у метро і наземному транспорті обвалилася на 36–40%. Багато киян, особливо ті, кому важко платити нову вартість, просто масово відмовляються від поїздок.
Громадський транспорт, таким чином, перетворюється з надійної міської соціальної системи, що «зшиває» місто, на преміальну послугу без преміального комфорту та якості.
За жовтень сукупні доходи метрополітену та «Київпастрансу» від продажу квитків склали близько 450 мільйонів гривень (зокрема, метро заробило 267,2 мільйонів гривень, а «Київпастранс» 180 мільйрнів гривень. І якщо повністю скасувати плату за проїзд, ці гроші доведеться брати вже з міського чи державного бюджету.
Часто як приклад наводять Харків, де міський транспорт залишається безкоштовним. Проте, як зазначалось раніше у матеріалах «Хмарочоса», така політика коштує мільярди гривень і на 2026 рік у бюджет заклали понад три з половиною мільярда гривень на підтримку транспорту. Доречі у 2022 ця сума не сягала і півториміярда гривень. Мер Ігор Терехов пояснює це турботою про мешканців.
Проте експерти застерігають, що місто утримує нульовий тариф за рахунок величезних боргів, зокрема за електроенергію Так місцеві комунальні підприємства накопичили майже 31 мільярд гривень боргів за енергоносії. Через це Харківська область генерує до чверті всіх комунальних боргів країни, а транспортні активісти наголошують, що економія на технічному обслуговуванні загрожує безпеці пасажирів.
Цікавим прикладом є естонський Таллінн, який ще у 2013 році зробив громадський транспорт безкоштовним для мешканців. Ідея виглядала красиво, але через десять років уряд зафіксував парадоксальний результат: частка поїздок у транспорті впала з 40% до менш ніж 30%, а частка тих, хто їздить на роботу приватними автівками, навпаки, зросла з 40% до 50%.
Виявилося, що безкоштовний квиток не вирішує головних проблем, так робочі місця змістилися на околиці, куди транспорт ходить гірше, а їздити на авто залишалося банально зручніше через вільне паркування. Головний висновок, до якого дійшли естонці: пасажирів приваблює не нульова ціна квитка, а швидкість, комфорт і часті інтервали руху.
Мер Києва відреагував на пропозицію президента. Віталій Кличко зазначив, що автобуси в Києві, можливо, і знайдуться, але от керувати ними нікому. Головна проблема – гострий дефіцит водіїв, яких через встановлені дерпжавою ліміти підприємства навіть не можуть забронювати.
За розрахунками міста, наразі «Київпастранс» має всього 25 додаткових справних автобусів, для запуску яких потрібно щонайменше 50 нових водіїв. Водночас для повноцінної заміні метрополітену столиці знадобилося б понад тисяча автобусів, і навіть вони не врятують ситуацію, оскільки стоятимуть у загальних заторах разом із приватними автівками.
Щодо фінансового питання у місті висловилися ще різкіше, так перш ніж шукати кошти на ці ідеї, уряд міг би спочатку повернути Києву заборговану за 11 років субвенцію за перевезення пільговиків, яка вже перевищила вісім мільярдів гривень. Адже зараз мільйон пільгових пасажирів щороку перевозиться виключно коштом міського бюджету.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 107 днів. За цей час ми опублікували 30318 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?