У центрі Подолу, на території, що належить Російській Федерації, кияни власними силами замість пустиря облаштували парк, який називається «Самосад». «Хмарочос» розповідає, як цей проект став реальністю.

Історія скверу

Один зі співзасновників скверу, Павло Калюк, розповідає, що ідея облаштувати сквер з’явилась у групи активістів, коли вони познайомилися на громадських слуханнях щодо облаштування на Контрактовій площі «фонтану Сковороди». Фонтан, завдяки сильній позиції громади, так і не встановили, але були налагоджені важливі соціальні зв’язки. Згодом подоляни, близько 20 осіб, зібрались у фотостудії Ольги Закревської, щоб обговорити плани створення скверу.

Розпочати вирішили з прибирання території – на подію відгукнулось багато охочих, які допомогли забрати з пустиря все зайве та підготувати місце до подальших дій. Наступний етап тривав близько двох місяців – сусіди готувались до створення громадського саду. Кульмінацією став вікенд в середні травня 2015 року: тоді подоляни розмістили на території «Самосаду» ящики з рослинами, облаштували сцену та місця для сидіння. Згодом тут почали проводити публічні заходи для киян та жителів Старого Подолу.

Проте, за два роки конструкції зносилися, тому було вирішено зібрати кошти на облаштування повноцінного скверу. Почали з озеленення – на початку травня 2017 року висадили близько 40 дерев. Тепер в «Самосаду» ростуть клени, граби і липи, яблуні, сливи і черешні, а ще 60 кущів дерну, які стануть живою огорожею. Є також і хвойні дерева: сосни і ялини.

Третього червня відбулось повноцінне оновлення дерев’яних конструкцій під час майстерні у сквері в рамках проекту «Міста для життя». Тоді встановили парковки для велосипедів та сонячні панелі для освітлення й зарядки гаджетів, полікували старий клен та відремонтували сидіння навколо нього, зробили з дошок нову сцену й ящики. Цією подією розпочався новий сезон у сквері: все літо тут проходили публічні заходи, від театральних вистав до публічних обговорень з громадою. Зокрема, відбулося чотири лекції про історію Подолу та управління ОСББ в рамках проекту «Поділ: Знайомство».

Юридичний статус

Місце на перетині вулиць Спаської та Волоської було здано в оренду РФ ще у 1998 році, терміном майже на півстоліття. За орендну плату, яка за словами депутата Київрада Ігора Мірошнеченка складала одну гривню на рік, на цій території можна було будувати нове посольство, консульство чи резиденцію посла, або здавати ділянку у суборенду. Але не робили нічого, і згодом територія стала пустирем. Його активісти і взялися перетворювати на громадський сквер.

Договір оренди земельної ділянки посольством РФ й досі не розірвано. Територія, на якій знаходиться «Самосад» та інші ділянки передані в результаті міжнародного договору між Кабінетом міністрів України та РФ. Подібні договори є дипломатичними, тому захищаються Віденською конвенцією. Щоб легально відчужувати ці ділянки у російського посольства, потрібно скасовувати міжнародний договір. Це робиться не на рівні Київради, бо є сферою регулювання міжнародного права. Такими питаннями має займатись Міністерство закордонних справ та Кабінет міністрів.

Попри деякі складнощі «Самосад» є першим сквером у Києві, який створений жителями району – подолянами. Він став місцем, де люди зустрічаються й спілкуються, обговорюють важливі питання, відпочивають чи слухають лекції.