У КМДА презентували проект розвитку транспорту Києва до 2023 року: стала мобільність і відмова від автомобілів

Фото: Unsplash

Директор Департаменту транспортної інфраструктури Сергій Симонов презентував проект Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури на 2019-2023 роки на засіданні комісії Київради з питань транспорту, зв’язку і реклами дев’ятого листопада. Для затвердження цього документу за нього має проголосувати Київрада.

У програмі констатується, що транспортна інфраструктура в Києві розвивається застарілими методами, які суперечать сучасним урбаністичним концепціям. Місто продовжує жити транспортною парадигмою першої половини XX стотліття, розвиваючи магістральні мережі та втрачаючи міське середовище.

«Хаотичне паркування, постійні пробки, нераціонально організована мережа громадського транспорту й, головне, відсутність культури транспортної поведінки містян, яка би спиралася на узгодження інтересів усіх учасників руху», – так описується у програмі стан столиці.

Читайте також: Як зупинити транспортний колапс у Києві?

Зокрема, документ характеризує Київ такими чином. Дороги проектуються виключно для потреб автомобілістів, що, серед іншого призводить і до високої аварійності та росту соціальної нерівності. Магістралі створюють бар’єрне середовище для пішоходів. За останні три роки кількість автомобілів у столиці зросла на 15% і це не рахуючи автомобілів на єврономерах.

У місті відсутня зв’язана веломережа. Мости перевантажено через дисбаланс між розселенням на правому і лівому березі. З 1990-х років деградувала трамвайна мережа. Для автобусних і тролейбусних маршрутів не використовуються виділені смуги, і загалом мережа облаштована нераціонально. Нормативна тривалість поїздки у Києві складає 45 хв. Головний паркувальний простір – тротуари та двори.

Натомість програма пропонує відмовитися від автомобілецентризму на користь сталої міської мобільності, зокрема зосередитися на інфраструктурі для пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту.

Читайте також: Як відрізняється громадський транспорт в Києві, Варшаві і Празі: ціна та якість

Програма пропонує такий порядок пріорітетності учасників дорожнього руху: маломобільні групи населення, пішоходи, велосипедисти, громадський транспорт, вантажний транспорт, індивідуальний транспорт, що рухається, індивідуальний транспорт, що стоїть.

Демотивувати використання автівок пропонують квотами на паркомісця у центрі та підвищенням комфорту громадського транспорту. Для розвитку останнього скористаються порадами Світового Банку. Пріоритет надаватимуть розвитку електротранспорту, зокрема пропонується об’єднати лівобережну та правобережну трамвайні мережі. Також у документі йдеться про впровадження єдиного електронного квитка з широким набором тарифів.

Читайте також: Як має працювати е-квиток для громадського транспорту в Києві? 

У проекті предбачається робити пішохідними окремі вулиці й площі: передусім йдеться про Бессарабську площу, Русанівку, Лук’янівську площу та Ярославів Вал. Частку поїздок велосипедом хочуть збільшити з 0,25% до 5%.

Загальний бюджет програми, розрахованої на п’ять років, складає 71,3 млрд грн. Із них передбачається 4,8 млрд отримати з держбюджету, 48,6 млрд – з бюджету Києва, а 17,8 млрд складатимуть залучені кошти інвесторів та кредиторів.

Нагагаємо, у липні Львівська міська рада затвердила подібний план розвитку транспорту до 2020 року. У документі закладено орієнтацію на громадський транспорт, заохочення пішохідного і велосипедного руху, контроль за паркуванням і використанням приватного транспорту тощо.

29 жовтня депутати ВО «Свобода» зареєстрували в Київраді проект реформи транспортної системи столиці.