В’ятрович планує усунути весь «російсько-імперський спадок» в українських пам’ятниках і назвах
В якості приклада В'ятрович навів постать Олександра Суворова, ім’ям якого в Україні названо щонайменше 290 вулиць.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 8 днів. За цей час ми опублікували 29465 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Фото: Радіо Свобода
Український інститут національної пам’яті розробить законодавчі пропозиції щодо усунення російської імперської спадщини, втіленої в топонімах та міських об’єктах. Про це повідомив голова інституту Володимир В’ятрович на дискусії, яка відбулася в Укрінформі 14 березня, пишуть Тексти.
«РФ у війні проти України використовує все, що пов’язує нас з минулим. Тож з міркувань безпеки надзвичайно важливо продовжувати кроки, що нівелюють цей вплив. Одним із таких кроків була декомунізація, нині маємо позбутися залишків колонізації», – зазначив В’ятрович.
За його словами, у процесі декомунізації виявилось, що за шаром комуністичного минулого приховується шар російсько-імперського минулого.
В якості приклада він навів постать Олександра Суворова, ім’ям якого в Україні названо щонайменше 290 вулиць, також йому встановлено п’ять пам’ятників. У січні в Києві демонтували пам’ятник Суворову, що стояв на території ліцею Богуна.
Історик Віктор Брехуненко заявив, що офіційні дати заснування Одеси і Дніпра не мають нічого спільного з реальними, оскільки російські історіографічні праці подавали дати заснування українських міст, коли територія входила до Російської імперії.
Раніше В’ятрович обіцяв переглянути дати заснування Дніпра, Одеси і Павлограда.
«Важливо уникнути й іншого перекосу, як це сталося в Запоріжжі, коли замінюючи дати, занурилися аж до X століття і нижче, депутати міської ради голосували за це», – зазначив Брехуненко.
Читайте також: Прощавай, Ленін: куди поділися пам’ятники «вождю пролетаріату» після демонтажу
Нагадаємо, в 2016 році 73% опитаних киян вважали радянські мозаїки творами мистецтва.
У 2017 році «Основи» випустило книгу «Декомунізація: Українська радянська мозаїка». Над нею працював фотографі Євген Нікіфоров, який три роки подорожував Україною в пошуках радянських монументальних мозаїк.
Нещодавно Київрада визначила, що перейменуванню вулиць у Києві мають передувати обов’язкові консультації з мешканцями.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті