На днях захисники «тарілки», невизнаної пам’ятки радянського модернізму, презентували альтернативний проект її реставрації. Вони кажуть, що цей проект, начебто, сподобався девелоперській компанії Mandarin Plaza Group, яка орендує цю будівлю — але зовсім не впевнені, що вона буде його втілювати.

«Проект ми не бачили і досі»

89-річний архітектор Флоріан Юр’єв, автор будівлі Інституту науково-технічної та економічної інформації, майже два роки бореться за її реставрацію. В цьому його одразу підтримала архітектурна спільнота #Savekyivmodernism.  

Результати, за його словами, поки не радують: споруда торгового центру Ocean Mall, яку зводить девелопер, підступає до «тарілки» все ближче. «На жаль, забудовникам зовсім не потрібна наука, — нарікав архітектор на презентації реставраційного проекту, — їм потрібні лише розваги і торгівля. Він (власник Ocean Mall, бізнесмен Вагіф Алієв — ред.) з самого початку хотів перетворити «тарілку» на парадний вхід до свого торговельного центру, а концертну залу з унікальною акустикою — зробити ігорною».

Фото: skyscrapercity.com

Хоча ще нещодавно здавалося, що обом сторонам вдалося дійти згоди. Так, минулої осені під час презентації проекту ТРЦ Ocean Mall девелопери запевнили, що «тарілку» відновлять під авторським наглядом Юр’єва і тут відкриється науково-освітній простір, а проект її реставрації «вже майже готовий».  

Але, як розповідає архітектор Олексій Биков, співавтор проекту реставрації, на цьому все і закінчилося — забудовник, за його словами, майже повністю втратив інтерес до пропозицій зі збереження оригінальної «тарілки» й обмежувався ввічливими запевненнями, що її захисникам нема чого хвилюватися.

«Обіцяний проект ми не бачили і досі, — каже Биков. — Хоча ознайомитися із ним неодноразово просили не лише ми, але й міністерка освіти Лілія Гриневич. Та все марно, у компанії нікому нічого не показують — і про остаточні плани девелопера щодо інституту знає тільки він».

Фото взято з сайту проекту реставрації

Реконструкція Шредінгера

При цьому, за словами архітекторів, у самій будівлі вже давно не ведуться жодні ремонтні роботи — та й ті, що були, справляли у активістів таке враження, ніби їх робили просто навмання. Зараз «тарілка» огороджена парканом, а в її концертній залі були зняті всі глядацькі крісла — хоча «демонтажники» й самі не могли пояснити, навіщо вони це роблять і що ж буде далі.  

«Як виглядатиме будівля після “капітального ремонту”, не розповіли ані нам, ані представникам Міністерства освіти, — продовжує Биков. — Ми бачили лише візуалізації, які девелопер викладав у загальний доступ, але наскільки вони реалістичні — нам також не пояснювали».

Остання зустріч із девелопером відбулась у березні, на персональній виставці Юр’єва, куди був запрошений і Алієв. Він охоче поспілкувався з архітектором та уважно ознайомився із запропонованим проектом реставрації — і навіть пообіцяв, що втілюватиме лише його.    

Рендер взятий з сайту проекту реставрації

«Слід визнати, що девелопер щоразу ніби охоче зустрічається із нами, — веде далі Биков, — але за всіма його обіцянками нічого не стоїть. Так було і останнього разу: “Все, класний проект, беремо і завтра починаємо!”. І знову на кілька місяців западає тиша…»

На цю «непробивність» — вже доволі втомлено — нарікає і сам Юр’єв, кажучи, що захисникам «тарілки» щоразу доводиться ніби битися головою об стіни. Мовляв, до забудовника вже зверталася Спілка музикантів України з проханням не реконструювати акустичну залу; Національна спілка архітекторів і особисто — академік Борис Патон, який просив зберегти «унікальний для країни будівельний об’єкт». І знову — жодної реакції.

Рендер взятий з сайту проекту реставрації

Архітектор Слава Балбек, ще один співавтор проекту реставрації, оцінив її у більше ніж 800 тисяч доларів. Але все це знову таки упирається в подальші плани забудовника: будівля інституту перебуватиме в його оренді ще 47 років, тож лише він зможе або вкласти гроші у цю реставрацію, або залучити до неї інших інвесторів, або зробити все по-своєму — і зовсім не те, на що сподіваються захисники київського модернізму…  

«Хмарочос» звернувся за коментарем до девелоперської компанії, але на момент публікації матеріалу відповіді не отримав.