30 км/год та безліч світлофорів: як організовують дорожній рух у Лейпцигу?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Дем’ян Данилюк

Минулого тижня Львів відвідав керівник департаменту транспорту міста Лейпциг Торбен Хайнеманн і розповів львівському міському активісту Дем’яну Данилюку про принципи організації дорожнього руху в Німеччині та Швейцарії. Конспект розмови Данилюк опублікував на своїй Facebook-сторінці.

На більш як 80% вулиць Лейпцига діє обмеження швидкості 30 км/год і менше. Майже всі внутрішні вулиці у житловій забудові мають обмеження 20 км/год і менше. 60-80 км/год можна їздити лише на 3% вулиць. Подібні співвідношення діють у більшості міст Німеччини. Натомість торік у Києві на 17 вулицях збільшили максимально дозволену швидкість до 80 км/год.

Кількість світлофорів у Лейпцигу зросла з 90 до 1081 впродовж останніх 30 років. Вони дозують транспортні потоки та убезпечують пішоходів, особливо дітей, людей з інвалідністю тощо. Пропускна здатність вулиці має меншу пріоритетність. Для прикладу, у швейцарському Цюриху є ділянка з шістьма світлофорами на 180 метрів.

Німецькі стандарти рекомендують робити фазу червоного для пішоходів не більше 60 секунд. У центрі Лейпцига більшість світлофорів мають максимум 45 секунд очікування для пішоходів.

Вважається, що водію легше пересидіти в автомобілі, ніж пішоходу чекати під дощем або пекучим сонцем.

У німецькому місті залишився лише один не закопаний підземний перехід. Торік місто позбулося останнього надземного переходу. У Цюриху всі підземні переходи продубльовано наземними. У Німеччині також існують непозначені переходи для пішоходів. На такому переході пішохід не має пріоритету, але може перетнути дорогу, пропустивши автомобілі.

Читайте також: Раз і назавжди: чому Києву варто позбутися більшості підземних переходів

У Лейпцигу також облаштовано понад сотню острівців безпеки.

У Німеччині уникають облаштування кишень на зупинках громадського транспорту. Раніше львівський Інститут просторового розвитку пояснював, чим вони погані (звужують пішохідний простір, затримують рух, вимагають додаткового маневрування, накопичують бруд тощо).

Так само уникають спорудження кільцевих перехресть великого радіуса з кількома смугами руху. Вважають, що вони погіршують безпеку і доступність для пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту. При цьому регульоване кільце зі світлофорами має більшу пропускну здатність.

У Лейпцигу практично не проводять реконструкції та ремонти вулиць уночі, оскільки мешканці скаржаться на шум, а для замовника збільшуються витрати на оплату праці в нічні зміни. Однокілометрову ділянку вулиці Карла Лібкнехта ремонтували два роки. Увесь цей час вулиця була доступна для пішоходів, велосипедистів і трамваїв.

За більшої кількості автомобілів у Лейпцигу за рік на дорогах гине близько п’яти осіб, в тому час як у Львові – 30.

Читайте також: Аварійність у Вінниці знизилася майже на 70%. Як цього досягли?