Біля Верховної Ради запровадили почесну варту: чи потрібна місту нова традиція
З першого березня у вихідні та святкові дні Національна гвардія нестиме почесну варту та підійматиме державний прапор біля Верховної Ради.
З першого березня у вихідні та святкові дні Національна гвардія нестиме почесну варту та підійматиме державний прапор біля Верховної Ради.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 267 днів. За цей час ми опублікували 26099 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
«У багатьох країнах світу існують такі традиції, коли військовослужбовці несуть службу біля визначних державних органів. Тому, ми запропонували парламентарям проводити церемонію підняття державного прапора та церемоніал почесної варти біля стін Верховної Ради. Для нашої держави це щось нове, але сподіваємось, що стане гарною традицією», – зазначив командувач Національної гвардії України Микола Балан. Він додав, що почесна варта – це також спосіб вшанувати пам’ять гвардійців, які загинули під стінами парламенту від вибуху ручної гранати у 2015 році.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков також зазначив, що подібна традиція є в багатьох країнах, і Україна повинна «підтримати такий почесний тренд».
Реакція жителів Києва на нововведення розділилася: хтось вважає це цікавою туристичною атракцією, інші називають цю ідею застарілою, критикують вигляд смугастої «будки» біля ВР та пропонують перенести варту до Маріїнського палацу, як офіційної державної резиденції Президента України.
Зокрема, Олександр Матвієнко, заступник голови громадської ради при Печерській РГА, зазначає, що особисто пропонував раднику міського голови Максиму Бахматову запровадити таку традицію. «Була ідея зробити зміну варти саме при Маріїнському палаці, за аналогією з Прагою, Парижем тощо. Більше як маркетинговий хід для приваблення туристів», – розповідає він.
Маріїнський палац, 1886 рік. Фото: pastvu.com
З цим погоджується і Віталій Селик, голова Ради з урбаністики Києва. «Особисто бачив, як сотні людей збираються, щоб подивитися на це дійство у Празі та Будапешті. Тому таке рішення є хорошим як для Києва, так і для Маріїнського парку: пішохідний маршрут від Лаври до Хрещатика стане більш насиченим», – каже він. – Проте є зауваження до форми і місця. Варто було би поставити варту біля Маріїнського палацу, оскільки історично саме там стояло два смугастих будиночки для охорони до 1880-х років. Біля радянського будинку Верховної Ради царська «будка» виглядає неприродно і порушує історичний ансамбль. Крім того, почесна варта нашого парламенту стоїть безпосередньо перед входом у зал засідань, і її дублювання перед фасадом є нелогічним».
Натомість урбаніст Дмитро Макогон вважає запровадження такої варти бутафорією. «Я за функціонал та простоту і не вважаю, що використовувати технології 18-го століття сьогодні – це нормально. Функцію варти чудово виконують камери спостереження, – каже він. – Я б не хотів виявитися на місці військовослужбовців, які стоятимуть там у ролі туристичного атракціону». Крім того, зазначає Макогон, будівлю Верховної ради збудували в 1939 році й ця «будка» з караулом не відповідає цьому історичному періоду.
Читайте також: Київські чиновники зустрілися із захисниками історичних ліхтарів. Про що вони домовилися?
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті