Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Український архітектор Сергій Махно розповів журналу Dezeen про свої візії майбутнього архітектури та дизайну інтер’єрів після пандемії коронавірусу.

Будинки замість квартир

У часи пандемії багатоповерхове житло ховає в собі чимало ризиків: ліфти, кнопки в ліфті, дверні ручки, різноманітні поверхні та передусім сусіди. За неможливості вийти на свіже повітря щобільше цінуються балкони і тераси, вже не кажучи про приватний будинок із власним подвір’ям.

Давні люди почали будувати будинки для захисту від негоди та хижих звірів, зараз будуватимуть для захисту від вірусів.

Проєкт архітекторки Hanna Karits і Естонії. Фото: Tõnu Tunnel

Бункери та закриті простори

Відколи фільми-фантазії про кінець світу не виглядають такими аж фантастичними, тренд на облаштування бункерів і різного роду сховищ набуватиме все більшої актуальності. Вірогідно, при плануванні будинку стане звичним передбачити підвальний поверх із запасами води й харчу.

Натомість доведеться попрощатися з трендом на відкрите планування, коли передпокій, вітальня, їдальня й кухня об’єднуються в один простір. Вхідне приміщення відділятимуть від решти кімнат, аби там можна було залишити потенційно заражені взуття, одяг і сумки.

Автономні опалення та водопостачання

Будинки майбутнього будуть автономними від навколишнього світу, наскільки це можливо. Геотермальні помпи вже набувають популярності, а ще є такі джерела енергії та тепла, як піч, комин, твердопаливний котел, сонячні панелі тощо.

Проєкт MW Works у США. Фото: Kevin Scott

Супутниковий інтернет наразі лишається дорогою й малодоступною альтернативою, проте це питання часу. Ще до пандемії OneWeb та SpaceX запустили проєкти, які передбачають охоплення супутниковим інтернетом всієї планети.

Фільтрація

Зараз архітектори нехтують системами фільтрації води та очищення повітря, але після пандемії це ставлення зміниться.

Може бути, що деякі особливо стурбовані господарства вважатимуть за потрібне виокремлювати цілу дезінфекційну кімнату з антисептиками та ультрафіолетовими лампами. Вхід іззовні до оселі буде можливий лише через неї.

Офіс удома

Після карантину чимало людей не захочуть повертатися в офіс. Це приведе до потреби облаштовувати вдома повноцінний робочий кабінет – не закуток із імітацією офісного крісла, а окрему кімнату з великими вікнами, хорошим освітленням, щільними шторами, зручними меблями, звукоізоляцією та усією необхідною технікою. Наприклад, так виглядає домашній кабінет прем’єра Канади.

Кабінет у квартирі, спроєктованій архітектором Amir Navon та дизайнером інтер’єрів Maayan Zusman у Тель-Авіві. Фото: Itay Benit

Своєю чергою, компаніям доведеться докладати додаткових зусиль, аби заохотити працівників працювати в офісі. Ті зручності й бонуси, які раніше пропонували лише у великих компаніях, стануть обов’язковими для більшості.

Міське фермерство

Після пандемії почнеться бум на вирощування городини вдома – як біля приватної оселі, так і в квартирах багатоповерхових будинків. Одна з опцій – облаштування підземних плантацій, таких як плантація марихуани у фільмі Гая Річі «Джентльмени».

Інтер’єр будинку в Бразилії, спроєктований MF+ Arquitetos. Фото: Renato Moura

Відмова від масової індустрії

У світі після пандемії буде менше речей і їх обиратимуть з більшою відповідальністю. Споживачі ставитимуть собі питання: чи ці речі зроблено з натуральних матеріалів? Чи їх виготовлення завдало шкоди планеті?

Уряди країн будуть змушені підтримувати місцевих виробників, щоб відновити економіку, а експорт та імпорт скоротиться.

Нагадаємо, сам Сергій Махно із родиною живе у приватному будинку площею 370 квадратних метрів у Козині Київської області. Житло він спроєктував в українсько-японському стилі. Цей проєкт отримав нагороду International Design Awards.

На обкладинці: проєкт Stinessen Arkitektur у Норвегії. Фото: Adrien Giret, Kjell Ove Steinsvik

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button