У Києві скасували тендер на капремонт крематорію

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 281 днів. За цей час ми опублікували 23517 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Капітальний ремонт київського крематорію відкладається через скасування тендеру замовником КП «Київський крематорій». Роботи мали проводитись у ритуальному корпусі й підземній галереї міського крематорію на вул. Байковій, 16 у Голосіївському районі.

Видання KV повідомляє, що відмові могла посприяти пильна увага до проведення закупівлі з боку депутатів, адже всі пропозиції учасників тендеру були відхилені.

Зазначається, що дехто з народних обранців не розумів, чому вартість ремонту оцінили у завищені, на їхню думку, 62,2 млн гривень; інші наполягають, що проводити там будь-які роботи можна лише після внесення в Держреєстр пам’яток будівлі Залів прощання та Стіни пам’яті на Байковій горі.

Тендер на капремонт крематорію оголосили 10 лютого 2020 року. Якби його не було скасовано, відремонтувати будівлю планували до кінця осені цього ж року.

Після оголошення торгів у квітні депутат Верховної Ради Соломія Бобровська (партія «Голос») звернулась до міського голови Віталія Кличка з проханням відкласти капремонт комплексу, аргументуючи це відсутністю у відкритому доступі проєктної документації ремонту, адже опис запланованих робіт опубліковано у вигляді кошторису, без розголошення обсягу запланованих робіт.

Бобровська також наголосила, що актуальним залишається збереження всього Парку пам’яті на Байковій горі, а особливо — відновлення Стіни пам’яті. На її думку, капітальний ремонт будівлі Залів прощання може привести до знищення або пошкодження унікального архітектурного об’єкта. Вона підкреслила необхідність внесення будівлі Залів прощання та Стіни пам’яті на Байковій горі в Державний реєстр нерухомих пам’яток, а також відтермінування ремонту комплексу, поки він не отримає статус пам’ятки архітектури.

Соломія Бобровська також запропонувала створити наглядову раду, що контролюватиме реконструкцію Залів прощання, куди включать одного із архітекторів Парку пам’яті — Володимира Мельниченка.

У Фонді збереження культурної спадщини Ади Рибачук та Володимира Мельниченка також непокояться, що ремонт може спотворити чи повністю знищити будівлю Залів прощання — наймасштабнішого проєкту, над яким працювали архітектори.

У березні 2020 року кияни написали відкритого листа з вимогами щодо збереження комплексу, який оприлюднив Фонд.

Авторами комплексу Парку Пам’яті (Зали прощання та Стіна Пам’яті) на території Байкового цвинтаря є митці-монументалісти Ада Рибачук та Володимир Мельниченко. Окрім ландшафтного комплексу на Байковому кладовищі, вони декорували комплекс Київського автовокзалу, Київський Палац дітей та юнацтва.

Барельєфи на Стіні пам’яті протяжністю у 200 метрів створювали 13 років. У 1982 році за рішенням компартії стіну було залито бетоном. Неодноразові спроби знищити або спотворити будівлю Залів прощання — так званого ритуального корпусу київського крематорію — відбувалися як за радянських часів, так і в період незалежності.

Усі фото з відкритих джерел