Повені на Прикарпатті: що відбувається та які причини лиха (фото, відео)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 297 днів. За цей час ми опублікували 23640 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

На Прикарпатті тривають масштабні повені, підтоплено понад 200 населених пунктів. Найбільше постраждали Івано-Франківська, Чернівецька, Львівська та Закарпатська області, повідомляє пресслужба ДСНС.

Банилів, Чернівецька область. Фото: Dronarium Украина

Повені призвели до руйнування доріг і зсувів. Мережею ширяться відео, на яких під ногами в людей розламується асфальт і утворюються прірви:

https://www.facebook.com/100012826086235/videos/958394244598103/

Станом на 25 червня рятувальники врятували 358 людей, евакуювали 610 та відселили 290. Зокрема, гелікоптером довелося танспортувати дві породіллі.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль порівняв нинішню повінь із повінню 1998 року на Закарпатті, проте вважає, що зараз наслідки значно легші. На його думку, цьому слід завдячувати дамбам і укріпленням, які збудували після повені у 1990-х.

Закарпатська область. Фото: ДСНС

Екоактивістка Яніна Лучейко повідомила, що на Верховині через зсуви зникло озеро Криве, яке користувалося популярністю у туристів. Вона зазначила, що це озеро утворилося в 2008 році так само під час повені. Вода забрала з карпатських річок усе сміття, яке через деякий час, як припускає екоактивістка, може опинитися в морі.

Фото: Maria Skumatchuk-Boychuk. «Ось таку вражаючу картину побачила вчора. Там були і меблі, і телевізор, і лінолеум, і килими», – пише авторка фото.

Повінь пов’язують із надмірною вирубкою лісів та порушенням екосистеми Карпат. Водночас науковці й екологи пояснюють BBC News Україна, що крім вирубки лісу є низка інших чинники.

https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA/videos/920382825144329/

Оксана Марискевич, провідний наукова співробітниця Інституту екології Карпат НАНУ перераховує їх:

велика кількість опадів за короткий час;
мала щільність лісових доріг, які мали б розосередити потоки;
несанкціонований відбір гравію з гірських річок;
спрямлення русел;
поганий стан берегів;
забудова у захисних зонах біля гірських річок та непотрібне цементування;
сильне засмічення річок. На думку науковиці, в цьому винні і місцеві мешканці, і місцева влада, адже не у всіх гірських селах налагоджений збір побутових відходів;
невиконання програми зі спорудження сухих водоутримуючих ємностей. Їх будують досить високо у долинах, щоб перехопити верхню хвилю, яка формується в горах. Тільки по програмі Тиси мало бути 52 таких ємності.