«Пофарбують у блакитний і позолотять»: на Контрактовій почали реставрацію «Самсона»

У Департаменті охорони культурної спадщини повідомили, що пам'ятку відновлюватимуть до автентичного вигляду середини XIX ст.

Дата публікації: 15.7.2020 Розділ: Топ-новини Автор: Панченко Олександра

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

На Подолі почали реставрувати культовий фонтан «Самсон» та альтанку. Про це повідомила мешканка Києва Владислава Осьмак.

Вона зазначила, що стіни ротонди, де знаходиться скульптура, фарбують у темно-блакитний колір, а також вже позолотили капітелі.

«”Самсона” давно треба було реставрувати: відколи «завмер» за парканом Гостиний двір, у тій частині, де стоїть фонтан, почали ставити сміттєві контейнери. Ясно, що у такому довкіллі пам’ятку будуть вандалізувати. Поки не буде вирішено проблему Гостиного двору, на Контрактовій усе під загрозою — атмосфера спонукає,» — коментує початок робіт Осьмак.

Також вона зазначає, що спочатку на будівництві навіть не було паспорту об’єкту. Звернувшись до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, «Хмарочос» отримав візуалізацію оновлення пам’ятки та реставраційне завдання, сформоване науковим керівником та автором проєкту реставрації — архітектором Юрієм Лосицьким, що брав участь у відновленні пам’ятки разом з Валентиною Шевченко у 1980-х.

Візуалізація реставрації «Самсона», надана Департаментом охорони культурної спадщини КМДА

За словами Лосицького, тоді проєкт робили поспіхом, щоб встигнути до Олімпійських ігор 1980 року, тож реалізували не все, що запланували. Зокрема, альтанку побілили замість того, щоб пофарбувати.

«На фотографіях видно, що альтанка була фарбована. Фотографії ці не кольорові, але на них добре видно те, що вона була пофарбована. Як і вся архітектура XVIII ст., вона має бути така ж, приблизно, пофарбована. От пофарбована Андріївська церква? Бо така була мода. Воно так має бути на середину XVIII ст. Він (фонтан) мав бути відразу пофарбований, просто коли його почали відновлювати до Олімпіади, це було не на часі». – зі слів Юрія Лосицького.

В Департаменті охорони культурної спадщини підтвердили, що реставрація, яка зараз триває за проєктом архітекторів Шевченко та Лосицького на місці автентичного фундаменту, проходить «згідно з науковими дослідженнями, іконографічними та фотоматеріалами XIX ст. та передбачає повернення автентичного вигляду скульптури Самсона». Саму ж альтанку ж побудували ще у XVIII столітті.

Фото з відкритих джерел

У Департаменті також повідомили, що конкурс на проєкт оновлення не проводили, адже раніше Лосицький вже працював з цією пам’яткою, тож отримав змогу завершити цей проєкт.

Читайте також: Бетон, залізо, дві мансарди. Реставратор Юрій Лосицький про комплекс Гесте та відбудову церков

Окрім того, на зміну громадським слуханням прийшла консультаційна рада, що проходить двічі на місяць. На одній із таких нарад і обговорили реставрацію «Самсона».

Натомість Осьмак обурюється, що затвердження проєкту відбулося кулуарно. Вона зазначає, що обрані елементи декору, зокрема, колір альтанки та позолота «дисонує з цілісним сприйняттям інших барокових (автентичних чи частково відновлених) пам’яток поблизу — на Притисько-Микільській, на Почайнинській».

«”Найдемократичніший Поділ”, — писав Григір Тютюнник. Як це узгоджується — демократичність культурної атмосфери Подолу і “позолота” на фонтані? Білі стіни, зелені куполи, ніякої позолоти в екстер’єрі. Натомість кольоровий “Самсон”, який візуально стоїть на одній лінії з Андріївською церквою: зводити під один знаменник імперське пізнє бароко і українське бароко?» — пише пані Владислава.

На її думку, варто переглянути кольорове рішення та створити навколо його вибору більше обговорення, адже «шкода витрачати на несмак бюджетні кошти», яких до слова на оновлення комплексу заклали близько 2,5 мільйона гривень.

У 2018 році, за словами експертів та скульпторів, фонтан потребував очищення та реставрації чаші, ремонту пошкоджень підмурка ротонди, реставрації статуї, заміни люка, фарбування ротонди, невеликої реставрації бруківки, встановлення освітлення та камери спостереження, що, за підрахунками, могло б обійтися у 250 тисяч гривень.

Фото з відкритих джерел

Фонтан «Самсон, який роздирає пащу леву» з’явився на Подолі на початку ХІХ ст. Статуя міфічного героя прийшла на зміну дерев’яній скульптурі янгола з чашею, з якої лилась вода.

Фонтан з ротондою з’явився тут у 1749 році за проєктом архітектора Івана Григоровича-Барського та мала назву «Феліціал». Тоді це був арочний павільйон з подвійними коринфськими колонами та фігурою святого Андрія Первозванного на куполі.

У 1811 році павільйон, як і більшість будівель на Подолі, зруйнувала пожежа. Але і альтанку, і скульптуру відбудували. Однак, вона простояла не більше сторіччя, вже під час Першої світової війни статуї Самсона і святого Андрія перемістили у Міський музей старожитностей та мистецтв (зараз — Національний художній музей України). А за радянської влади, у 1930-х роках, чиновники вирішили знести фонтан «через антисанітарію та загрозу поширення інфекцій». Згодом зникла і ротонда.

У 1982 році фонтан і ротонду відновили до святкування 1500-річчя Києва. Над реконструкцією комплексу працювала архітекторка-реставраторка Валентина Шевченко.

У 2019 році троє хлопців пофарбували фонтан у рожевий колір. За два тижні скульптуру відмили, однак сліди рожевої фарби лишалися помітними. Також на скульптурі місцями повідпадали шматки бетону, а у лева — майже відвалилася одна лапа.

Перше фото: з допису Владислави Осьмак