Як пандемія коронавірусу вплинула на житлові проблеми українців?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23482 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Michael Browning, Unsplash

Під час жорсткого карантину держава залишила поблему житла майже без уваги, спрямувавши допомогу передусім тим українцям, які мають житло у власності, а також іпотечним позичальникам. Такого висновку дійшли аналітики центру CEDOS.

При цьому саме під час карантину, коли чимало людей були змушені лишатися вдома, житлові умови набули ще більшої ваги.

У березні-травні власників житла звільнили від штрафів за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, а також автоматично подовжили їм субсидії. Іпотечним позичальникам надали кредитні канікули. Так само допомогу отримала будівельна галузь – будмайданчики не закривалися під час каратину, а активність тимчасово знизилася виключно через короткостроковий спад попиту.

Орендарі

Натомість найбільше постраждали від пандемії коронавірусу ті, хто винаймає житло. У березні, за даними Info Sapiens, 38% українців зазнали зменшення регулярного доходу. Для орендарів це означає ризик втратити дах над головою.

Через те, що ринок оренди житла в Україні перебуває в тіні, аналітики не можуть навіть приблизно оцінити кількість тих, хто був змушений з’їхати з орендованої квартири. Однак відомо, що такі випадки не поодинокі. Так, одній респондентці орендодавець відмовив у знижці, порадивши заробити на оренду проституцією. Це призвело до конфлікту та виселення.

«Влада орендодав_иці підкріплюється й культурними уявленнями про оренду не як про бізнес, що, як будь-які ринкові відносини, несе ризики, а як про відносини контролю нерухомості, близькі до феодальних», – зазначають експерти CEDOS.

Жертви домашнього насильства

Ще однією категорією, яка постраждала від карантину, є вразливі групи населення, зокрема жінки, які зазнають домашнього насильства. Хоча за даними ООН кількість випадків домашнього насильства зросла в усіх країнах і громадські організації в Україні також повідомляють про збільшення таких випадків, Нацполіція та КМДА запевняли, що сплеску домашнього насильства у період карантину не сталося.

Лише 26 травня у Києві відкрили першу кризову кімнату, розраховану на вісім осіб. Жертви насильства можуть перебувати там протягом десяти днів. Загалом у країні діє близько 15 шелтерів, але, наприклад, притулок у Маріуполі закривався на карантин. Через припинення роботи транспорту не всі жінки могли доїхати до притулку, навіть якщо знали про таку можливість.

Більш того, деякі жінки були змушені повернутися до кривдника через втрату роботи та, відповідно, орендованого житла. Якби держава ввела мораторій на виселення на час карантину, таких випадків було б менше, вважають аналітики.

Альона Кривуляк із ГО «Ла Страда-Україна» розповіла Громадському, що є випадки, коли поліція не виписувала заборонний припис, тому що в такому разі людина, яка вчинила насильство, могла опинитися на вулиці та заразитися COVID-19.

Безпритульні

Також карантин значно вплинув на осіб без житла. Бездомні опинилися без води і туалету, позаяк закрилися вокзали і громадські вбиральні, до супермаркетів обмежили доступ. Через карантин у бездомних суттєво поменшало можливостей підзаробити. Громадські активісти також розповідали про ситуації, коли бездомних достроково виписували з лікарень.

Волонтери раніше повідомляли, що через карантин у Києві збільшилася кількість бездомних – за рахунок заробітчан, які втратили роботу і не змогли оплачувати орендоване житло, а також не могли повернутися додому через закриття залізниці та автобусного сполучення.