У 45% житла в Україні жодного разу не проводили капітальний ремонт

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 273 днів. За цей час ми опублікували 23464 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Andriyko Podilnyk, Unsplash

В Україні капітального ремонту ніколи не проводили у майже 45% житла, повідомляє ВВС News Україна. Зокрема, інфографіка свідчить, що не ремонстувалися майже половина будинків, зведених у 1970-80-х роках.

Водночас, за даними Міністерства розвитку громад та територій, на січень 2020 року кількість аварійних і зношених будинків не перевищує 1% від загальної кількості будинків – як багатоповерхових, так і приватних, як у містах, так і в селах.

Майже три чверті містян живуть у будинках, збудованих у 1960-80-х роках. Ще 15% мають житло, зведене до 1960-х. Кожна десята родина мешкає у відносно новому житлі, збудованому за роки незалежності.

2006 року було ухвалено закон, за яким рішення про проведення комплексної реконструкції житла ухвалюють органи місцевого самоврядування, вони ж затверджують відповідні програми. Проте масштабних прикладів застосування цього закону наразі немає.

Директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко вважає, що за нормальної експлуатації старе радянське житло немає потреби зносити. Хоча вважається, що «хрущовки» вже відслужили своє, адже були попередньо розраховані на 60 років, насправді, на думку експерта, може служити довго, якщо за ним доглядати. Те саме стосується і багатоповерхівок 70-80-х років.

Доглядати за будинком мають його власники або управителі – тобто власники квартир і нежилих приміщень, які об’єднуються у ОСББ, ЖБК тощо.

«І держава, і органи місцевого самоврядування повинні мати програми, які допомагатимуть співвласникам», – ввважає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі «Опора». Допомога може здійснюватися через відшкодування частини тіла кредиту, відсоткової ставки чи співфінансування окремих заходів.

Окремі позитивні приклади такого підходу є поки в одній галузі – модернізації будинків за програмою «теплих кредитів» та через гранти Фонду енергоефективності, який фінансується за рахунок коштів з бюджету, фінансової підтримки ЄС та уряду Німеччини та у співпраці з IFC.

Читайте також: На Лісовому масиві в Києві відселять хрущовку, яку називали будинком-убивцею