23 вересня Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» презентував онлайн-платформу, яка, за словами організаторів, стане основою для майбутнього Меморіалу. Більшість матеріалів онлайн-платформи вже доступні на сайті проєкту. Меморіал представив чотири блоки проєктів: історичні та наукові, проєкти на території, творчі та соціальні, освіті. Загальну концепцію Меморіалу Ілля Хржановський обіцяв оприлюднити до кінця року.

Як зараз працює Меморіал і хто його фінансує?

Як пояснив Максим Яковер, генеральний директор комплексу, наразі головною є Наглядова рада (серед челенів якої Світлана Аліксієвіч, Володимир Кличко, Леонід Кравчук Герман Хан, Віктор Пінчук, Михайло Фрідман, Павло Фукс, Натан Щаранський тощо). Наглядовій Раді підпорядковується вся команда. Наукова рада слідкує за відповідністю проєктів базовому історичному наративу.

Нещодавно в Меморіалі створили також Громадську раду – «майданчик для спілкування з експертним середовищем і громадським суспільством». До Громадської ради входять, зокрема, Борис Глазунов, генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», Діана Попова, директорка Департаменту культури Київської міської державної адміністрації, актор та режисер Ахтем Сеїтаблаєв тощо. Максим Яковер анонсував також створення Архітектурної і Художньої ради, які займатимуться за архітектурною і художньою частину проєкту.

Бюджет Меморіалу на 2020 рік, за словами генерального директора, становить близько 100-120 мільйонів доларів. Раніше в Меморіалі було чотири донори – Віктор Пінчук, Михайло Фрідман, Павло Фукс, Герман Хан. Цього року донорами стали також американський підприємець Рональд Лаудер та українськй боксер Володимир Кличко. Як наслідок, стверджує Яковер, більше 50% відсотків фінансування фонду надходить від громадян України. Наступного року кількість донорів планують збільшувати. У Наглядовій раді зараз присутні всі шість донорів. Кожен донор має один голос. Наглядова рада приймає стратегічні рішення про діяльність фонду і відповідає за розподілення бюджету.

Читайте також: Що відбувається з Бабиним Яром: яка роль російських олігархів і режисера та української держави

«Хмарочос» вирішив звернути детальну увагу саме на творчі проєкти Меморіалу, оскільки саме вони привертають найбільшу увагу і викликають хвилювання культурної спільноти.

Чи будуть віртуально реконструювати Голокост і як саме?

Як відомо, культурні діячі у відкритому листі до уряду та наглядової ради Меморіалу закликали звільнити художнього керівника Меморіалу Іллю Хржановського. Автори листа виступали проти віртуальної реконструкції дійсності Голокосту, заявленої в чернетці концепції Музею, яка потрапила в публічний доступ.

Проєкт «Шлях», який буде доступним он-лайн вже 29 вересня, включає в себе «Інтерактивний щоденник» та документальну аудіовиставу.

В «Інтерактивному щоденнику»  глядачеві покажуть декілька ситуацій з життя різних героїв, пов’язаних із Бабиним Яром. Глядача, який ще не знає повного контексту ситуації, проситимуть стати на місце персонажа, щоб вирішити за нього, як діяти. Повний контекст ситуації глядач зможе побачити тільки після відповіді на просте запитання. Кількість персонажів, в дилеми яких поринатиме глядач, поступово збільшуватиметься.

«Естетика комп’ютерної гри може прилучити нове покоління до діалогу зі складною історією, але вона також робить складну історію грою. Агонія важких рішень, безвихідь ситуацій, у яких людина по суті не має вибору – все це так легко переписується швидким натисканням комп’ютерної миші», – прокоментував для «Хмарочосу» трейлер «Інтерактивного щоденника» історик Сергій Єкельчик.

Коротко презентували і документальну виставу для індивідуального прослуховування на місці трагедії. Проєкт аудіспектаклю пропонує відвідувачу Бабиного Яру через мобільний телефон послухати про події Бабиного Яру і «зануритися в спогади, відчуття людей, які 29-30 вересня 1941 року ішли в Бабин Яр і загинули там».

У кожному конкретному місці відвідувач слухатиме історію про людину, яка тут загинула, або розповідь про людину, якій вдалося вижити. Дорогою з одного місця до іншого слухач дізнаватиметься про події, що відбулися 29-30 вересня 1941 року з різними людьмив різних куточких світу. Наприклад, про тридцятирічну Діну Пронічеву, актрису лялькового театру, яка врятувалася від розстрілів тим, що впала в яр до їхнього початку і вдала, що мертва. Чи – про Сержа Лифаря, який також народився у Києві і мешкав тут до 18 років, згодом емігрувавши до Парижа. У день розстрілів він брав участь у виставі для німецьких офіцерів у рамках благодійного заходу в Парижі.

У рамках проєкту «Шлях» на сайті Меморіалу також доступні кілька епізодів документального фільму Сергія Лозниці про контекст трагедії в Бабиному Яру, заснованого на архівних матеріалах.

Яким буде проєкт звукової інсталяції?

Звукорежисер Максим Демиденко представив проєкт звукової інсталяції на території Бабиного Яру. Фрагменти інсталяції розташовуватимуться на алеї Скорботи, що розташована на території старого єврейського кладовища і веде до пам’ятника «Менора». За словами автора, ідея інсталяції полягає в тому, щоб персоналізувати жертв трагедії Бабиного Яру. На маршруті близько 400 метрів буде 32 стовпці із вмонтованими динаміками. Кожен динамік діятиме як незалежне джерело звуку, що створюватиме звуковий коридор.

Автори проєкту записали голосами людей різного віку – чоловіків, жінок, дітей – імена жертв трагедії в Бабиному Яру. Ці записи імен звучатимуть із різних боків і мають створити відчуття хору. Напрямок і темп кожного відвідувача буде індивідуальним. Біля пам’ятника Менори голоси напівшепотом читатимуть молитви. Також буде чутно запис пісень, які співали євреї перед смертю. Тоді голос повертатиметься до читання імен разом із древньою піснею на Біблейський текст «Отець наш небесний», яка є однією з найважливіших пісень судного дня.

Пам’ятник «Менора». Фото: Вікіпедія

Інша частина інсталяції складатиметься з дзеркального диску діаметром близько 40 метрів і десятьма колонами висотою шість метрів. У кожній колоні будуть звукові динаміки. У колонах і диску зроблять близько ста тисяч вистрілів зі зброї з калібром, який використовували нацисти при розстрілах в Бабиному Яру. Оскільки інсталяцію виготовлять із дзеркальної і нержавіючої сталі, то відвідувач бачитиме кульові отвори у власному відображенні. Вночі крізь ці отвори буде просвічувати світло.

Інсталяція буде за межами кладовища і працюватиме 24 години на добу. Колони виставлять у формі древнього знака, що символізує дерево життя і також є символом рахунку. За словами автора, в єврейській традиції літери використовувалися як числа. Тому імена зі списку жертв перевели в числові значення, а числа можна розглядати як звукові хвилі. Як наслідок, звукорежисери і композитори створили музичну композицію частот на основі імен. На синтезатор імен накладатимуться звукові композиції з 10 колон.

Музей будуватимуть на кладовищі?

За словами Максима Яковера, сам музей планують відкрити у 2025-2026 роках. Місце його розташування вже відоме – на стадіоні за спортивним комплексом «Авангард».

Третього вересня представники єврейської громади звернулися до громадянського суспільства України та висловили рішучу незгоду з проєктом Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Вони закликали підтримати розроблений українськими істориками державний проєкт комплексної  меморіалізації Бабиного Яру. Такі заклики звучать з боку єврейської громади вже не вперше.

Асоціація єврейських організацій та общин України на початку вересня зробила заяву, що відгороджений майданчик для проєкту аудіовізуальної інсталяції розташований на кладовищі. Звернення підписало 325 діячів з України, США, Ізраїлю, Німеччини тощо. Йосиф Зісельс, спів-президент Ваад України, та Віталій Нахманович, український історик та член громадського комітету «Бабин Яр», наполягають, що будувати музей в цьому місці категорично заборонено.

«Для нас тема єврейського кладовище архіважлива. Ми не можемо собі дозволити наближатися до межі кладовища. Тому музей на кладовищі побудований не буде. Ми з 2016 року займаємося дослідженнями. У ході всіх робіт ми відступатимемо від кордону кладовища на достатній відстані», – прокоментував цю заяву Максим Яковер на презентації. Генеральний директор також обіцяв до кінця року організувати окрему конференцію, присвячену лише цій темі.

Арт-об’єкт «Інсталяція “Бабин Яр”». Фото: vaadua.org

Яка доля архітектурного конкурсу?

У вересні 2019 року архітектурний конкурс на проєкт музею для Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» виграло архітектурне бюро Querkraft Architekten (Австрія) з ландшафтним архітектором Kieran Fraser Landscape Design. Проте з приходом нової команди робота з проєктування музею заморозилася.

«Ахітектурний конкурс відбувся в рамках інших задач та іншого розуміння ситуації. Ми стали по-іншому говорити про територію, яка вся має бути концептуально осмислена. Тому виникає інший тип розмови про проєкт», – пояснив Ілля Хржановський.

Анна Камишан, директорка департаменту архітектури і дизайну, додала, що концепцію музею переглянуть відповідно до нових задач Меморіалу. Проте проєкт-переможець, за її словами, не буде повністю відкинутий.

На презентації вона також розказала про дослідження території Меморіалу, реалізоване разом з архітектурним бюро «Форма». Дослідженя дає широкий контекст розвитку території – від історії до флори і фауни та життя сучасних мікроспільнот. Це дослідження має допомогти в переосмисленні архітектурного проєкту музею.

Сьомого вересня відбувся воркшоп з архітектури, в якій, зокрема, взяла участь компанія-переможець минулого конкурсу. До кінця року має відбутися п’ять таких вокршопів, в яких братимуть участь архітектори, філософи, культурологи, музейні дизайнери тощо. Серія цих воркшопів і Архітектурна рада повинні випрацювати нову концепцію музею, яка буде подана на розгляд Громадської та на затвердження Наукової ради. Команда Меморіалу наголошує, що йдеться не лише про музей, а про меморіальний центр з великою науковою та освітньою складовою.

«Через реакцію глядачів на онлайн-платформу ми будемо розуміти, як і наскільки це працює», – пояснив на презентації Руслан Кавацюк, заступник генерального директора Меморіалу з наукової та освітньої частини.