Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 296 днів. За цей час ми опублікували 23629 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: facebook.com/RegionalGasCompany

У 2023 році два українських села почнуть опалювати сумішшю газу і водню. Такий експеримент проводитиме «Регіональна газова компанія», повідомляє Економічна правда.

До старту тестування в населених пунктах триватиме серія експериментів з воднем, яка вже почалася цьогоріч на п’ятьох полігонах. Протягом двох років вивчатимуть поведінку водневих сумішей у різній концентрації в умовах українських газопроводів.

Подібний проєкт запустили два роки тому у Великій Британії. Понад 100 будинків студентського містечка почали опалювати природним газом із додаванням 20% водню. Завдяки цьому вдалося зменшити викиди СО2, адже під час згорання водню утворюється лише водяна пара. До експерименту так само готувалися два роки, перевіряючи безпечність суміші в мережі.

До 2018 року у Британії діяли обмеження на концентрацію водню в газових мережах – не більш як 0,1%. Водень є набагато більш вибухонебезпечним, ніж природний газ. Однак випробування проєкту HyDeploy показали, що всі побутові прилади від 1996 року витримують 23-відсоткову суміш водню та метану.

«Ми створюємо проєкт, подібний до HyDeploy у Великій Британії, де залучено близько 10 тисяч споживачів», – представник РГК Станіслав Казда.

Експерименти, які зараз проводить РГК, попередньо показують, що максимально допустимою з точки зору безпеки може бути 30-відсоткова частка водню.

Зараз завершено статичні випробування, які мали показати, які точки українських газопроводів – найслабші та потребують заміни. Зокрема, виявили, що типовими місцями витоків були різьбові та муфтові з’єднання із застосуванням сучасних ущільнюючих матеріалів, місця під’єднання датчиків тиску та регуляторів, а також зварні шви, у тому числі заводського виконання.

Далі почнуться динамічні випробування, які триватимуть до 2022 року. Науковці вивчатимуть, як різні види і модифікації побутових газових приладів та обладнання для обліку можуть працювати з воднем.

На останньому етапі залучатимуть реальних споживачів. Протягом 2023-2025 років газово-водневою сумішшю опалюватимуть дві ділянки у приватному секторі із залученням 50-100 кінцевих споживачів. Найімовірніше, це будуть два невеликі села. Частка водню не перевищуватиме 20%, а почати планують з 10%, поступово підвищуючи концентрацію. Перед початком тестів будинки обладнають сенсорами та сигналізаторами.

«На полігоні ми можемо зрозуміти питання, пов’язані з фізикою процесу, але не можемо встановити 50 котлів і створити копію населеного пункту з реальними витратами. Із залученням реальних споживачів будемо бачити, як це працює в масштабі», – пояснює Казда.

За ідеальних умов, щоб знизити викиди СО2, водень має бути «зелений», тобто виготовлений шляхом електролізу води з використанням електроенергії з відновлювальних джерел. Однак в рамках експерименту, найімовірніше, водень виготовлятимуть з природного газу, так званий «синій» водень.

Вартість експерименту поки не називають, але на стадію статичних та динамічних експериментів, яка завершиться у 2022 році, компанія планує витратити близько одного мільйона євро.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button