У Бабиному Яру збудували синагогу за проєктом швейцарського архітектора (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»

У Бабиному Яру в Києві встановили синагогу за проєктом швейцарської студії Manuel Herz Architects, щоб відзначили 80-і роковини розстрілів у цьому урочищі. Про новий проєкт Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» написало британське видання Dezeen.

«Може здатися, що закономірним відгуком на цю непомисленно нелюдську бійню має бути похмура, мінімалістична і монументальна архітектура. В архітектурній історії меморіалів Голокосту такого вдосталь. Та я хотів підійти до проєкту зовсім інакше», – зауважує архітектор Мануель Герц.

На його думку, монументальність і похмурість намагається наслідувати страждання жертв Голокосту, але це марна затія. Тож на противагу статичній будівлі архітектор вирішив створити споруду, яка рухається і трансформується. Синагогу «Бабин Яр» зроблено за принципом книги-панорами, або книги-розкладачки – дві стіни заввишки 11 метрів можна зсувати та розсувати, наче книгу. Іншим джерелом натхнення стали дерев’яні синагоги України.

Архітектура, яка трансформується і має перформативні якості, вважає Герц, здатна створювати нові колективні ритуали.

Синагогу споруджено зі сталі та дубових дошок. Одну зі стін поставлено на рейки, щоб розсувати. Споруда може бути або закритою книгою, або розкриватися у тривімірний простір та власне й перетворюватися на синагогу.

Стіни декоровано вирізьбленими молитвами та благословіннями. Розкладний дах прикрашено розписом із рослинним орнаментом, який зображає сузір’я, які були над Києвом у дні розстрілів 1941 року, а також із іконографічними елементами, характерними для українських синагог XVII-XVIII століття.

Сама команда Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» вчергове опиняється в епіцентрі скандалу. Так, днями Маргарита Яковлєва (Ормоцадзе), учасниця громадської ради центру, яка займалася темою Праведників світу (людей, які рятували євреїв під час Голокосту), заявила, що намагалася накласти на себе руки через ставлення керівництва.

Яковлєва звинуватила керівників Меморіалу «Бабин Яр» у небажанні оплатити лікування Праведників. Вона також заявила, що бюджет проєкту «Слово Праведника» сягнув 150 тисяч доларів, із яких Меморіал надав лише 5 тисяч, й при цьому виконавчий директор Максим Яковер «змусив просто подарувати всі матеріали безкоштовно Меморіалу».

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» став об’єктом різкої критики з призначення російського режисера Іллі Хржановського художнім керівником проєкту у грудні 2019 року. Різні культурні та громадські діячі неодноразово писали заклики та звернення з вимогами відсторонити Хржановського, не виділяти Меморіалу землю тощо.

Водночас у лютому українські рабини підписали листа, в якому висловили підтримку діяльності Меморіалу та закликали «припинити спекуляцію на темі Голокосту».