У Києві провели брифінг про поліцейське насильство. Поліція на нього не з’явилася

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23464 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Модерувала дискусію мистецтвознавиця Євгенія Моляр. Крісло для речниці поліції Києва Анна Страшок – порожнє. Фото: Tutaj Tymczasowsky

Представники поліції не з’явилися на брифінг в Українському кризовому медіацентрі 28 травня, присвячений темі поліцейського насильства, що останнім часом почастішало на Подолі.

За останній рік об’єктами нападів поліцейських, спецпризначенців та муніципальних охоронців ставали клуби на Нижньоюрківській, бари «Хвильовий» і «Келлер», арткластер на Кирилівській, а останньою краплею для подільської громади стало побиття музиканта Дмитра Бугайчука. 21 травня кількасот, а то й тисяч людей вийшли на мітинг проти дій поліції Подолу.

«Ця лампа споживає забагато енергії і не світить»

На брифінгу Павло Дергачов, менеджер клубу Otel’, звернув увагу на те, що Україна входить у топ-5 країн, які витрачають на поліцію найбільшу кількість коштів відносно ВВП – більш як 3%. У 2014-2019 роках Україна витрачала на роботу поліції у півтора раза більше (пропорційно ВВП), ніж Росія і Білорусь. Водночас за даними Світового банку, в 2019 році Україна посідала 156 місце за ефективністю поліції – у галузі забезпечення верховенства права.

«Ця лампа споживає занадто багато енергії та майже не світить, і навколо темно», – зазначив Дергачов.

Він звернув увагу на те, що коли 15 травня десятки спецпризначенців увірвалися до клубів на Нижньоюрківській, зірвали концерти, застосовували насильство, обшукували людей тощо, – результатом рейду стали два протоколи за неносіння маски. Так само рівень ефективності поліції ілюструє випадок із затриманням музиканта Бугайчука 19 травня на Кирилівській. Поліції здалося, що він мав при собі якісь наркотики. На місце прибули спецпризначенці та десять службових автомобілів, Бугайчука тримали в кайданках на вулиці протягом трьох годин.

«Залучати спецпризначенців, десять машин, три години – це якісь дурні пріоритети… Чи на Подолі та в інших частинах міста не відбуваються страшніші злочини?», – запитує Дергачов.

Він нагадав нещодавній випадок у Дніпрі, де 33-річна жінка вбила свого співмешканця. Як виявилося, чоловік знущався з неї два роки. До цього жінка 22 рази зверталася до поліції з заявами про домашнє насильство.

Що сталося з «моєю новою поліцією»?

Павло Калюк, засновник фейсбук-спільноти «Подоляночка», підтверджує: сам декілька разів викликав поліцію на випадки домашнього насильства, але та не приїжджала. При цьому з 2017 році діють мобільні групи ПОЛІНА, призначені спеціально для протидії домашньому насильству.

«Є відчуття, що маховик насилля розкручувався з року 2016-2017-го. У нашій спільноті шість тисяч учасників і час від часу спливають повідомлення: когось “шманали” у грубій формі, є чутки про хабарі», – зазначає Калюк.

За його словами, з 2015 року на Подолі з’явилася нова поліція, з якою громада Подолу почала співпрацювати – повідомляла про небезпечні місця, разом намагалася організувати паркування. Та вже за пару років патрульну поліцію замінили «беркутівці» й відчуття безпеки та комфорту зникло.

За даними самої Нацполіції Києва, у столичних полках особливого призначення працюють 185 колишніх «беркутівців» – це кожен п’ятий спецпризначенець.

Музикантка Алла Загайкевич, наголошує, що об’єктом тиску поліції стала чомусь культурна спільнота.

«Криміналізація електроакустичної музики – це штучно, це комусь вигідно, і суспільство сприйматиме це середовище як щось кримінальне, демонізуватиме його. А в реальності все навпаки – в Європі музичні клуби є переважно не закладами відпочинку, а закладами культури, нарівні з філармоніями і оперними театрами», – заявила вона.

5 підозр на 600 проваджень проти дій поліції

Адвокат Павло Богомазов заявляє, що кримінальна стаття 365 (перевищення влади працівником правоохоронного органу) в Україні фактично не застосовується, а статистика МВС щодо притягнення поліцейських до відповідальності – закрита й не публікується.

«Але за приблизними підрахунками, в Україні протягом 2021 року було порушено 600 кримінальних проваджень. Станом на травень, тобто за півроку, вручено лише п’ять підозр. На виклик 102 поліція може їхати кілька годин, якщо вкрали телефон – навіть можуть не відкривати провадження», – зазначає він.

Подільська спільнота вимагає звільнення начальника Подільського управління поліції Павла Василенка, якого, за словами Дергачова, «до цього його вигнали з Солом’янського району». Таокж вимагають розслідувати дії особового складу управління та провести аналіз витрат і ефективності поліції.

Богомазов вважає, що суспільство має вимагати не лише відповідальності місцевих керівників, але й міністра Арсена Авакова. «Сім років – реформ немає, є лише проблеми», – нарікає він.