Від чого треба рятувати Голосіївський парк?

Голосіївський парк – місце, куди кияни йдуть на довгі прогулянки вихідними, де зустрічаються для тривалих велотурів, сімейного дозвілля та розвантаження від міського галасу. Без перебільшення його можна назвати візитівкою Києва. Парк є частиною Національного природного заповідника «Голосіївський» – єдиної в Україні території посеред мегаполісу з таким високим охоронним статусом.

Значення парку для переповненого автівками і забудованого багатоповерхівками Києва важко переоцінити. Втім, останнім часом найбільша зелена зона столиці дає містянам чимало приводів для занепокоєння. Місцеві жителі критикують капітальний ремонт, який от-от має розпочатися в одній із ділянок парку Рильського. Директора НПП «Голосіївський» ніяк не можуть обрати. А в самому природному парку трапляються випадки незаконної забудови. Що відбувається у Голосіївському парку – дізнавався «Хмарочос».

За що критикують ремонт парку ім. Рильського?

Перша концепція капітального ремонту парку, яку оприлюднили ще в 2020 році, викликала хвилю обурення місцевих мешканців. Головною претензією було надмірне втручання у природу, адже саме її, на думку киян, в парку Рильського треба в першу чергу зберігати. Згодом Київзеленбуд презентував оновлені ідеї благоустрою зони біля метро «Голосіївська», запевняючи, що капремонт «не буде занадто помпезним». Загальна вартість робіт – 18 мільйонів 800 тисяч гривень.

У межах оновленого проєкту оголосили про заміну покриття доріжок без втручання у зелені зони, облаштування сходів та пандуса, встановлення питних бюветів і сухого фонтану, ремонт вбиральні. На березі водойми запланували будівництво оглядових терас із дощок на геошурупах. Ці конструкції не змінюють природного ландшафту і не впливають на довкілля, водночас дають змогу зберегти місця виходу качок на берег, запевнили в Київзеленбуді.

Один з останніх рендерів проєкту від «Київзеленбуду»

Утім, вибір самої ділянки для капітального ремонту дуже здивував містян. Як пояснила «Хмарочосу» Світлана Корольонок, місцева мешканка та ландшафтна архітекторка, чимало інших частин парку Рильського перебувають у більш занедбаному стані – доріжки там завалені старими деревами, освітлення погане або зовсім відсутнє, територія неприбрана тощо. Зокрема, благоустрою вимагає територія біля музею Максима Рильського, який прославився тим, що давав кошти на висаджування дерев у парку.

Територія біля музею Рильського, яка, на думку жителів, потребує ремонту

Громадськість вимагає опублікувати дослідження, на основі яких обирали ділянку для капітального ремонту.

Як з’ясувалося, що саме на ділянці біля метро «Голосіївська» у 2015 році «Київський центр розвитку міського середовища» здійснював ремонтні роботи. Там замінили плитку, встановили урни та лави. При цьому Олексій Король, генеральний директор Київзеленбуду заявляє, що «саме цю частину за бюджетні кошті давно не ремонтували».

Геннадій Трофименко, головний архітектор проєкту, пояснив «Хмарочосу», що вибір невипадковий. Після будівництва нових станцій метрополітену змінилася транспортна логістика і зросло антропогенне навантаження. Чимало людей почали входити до парку саме поблизу станції «Голосіївська». Як наслідок, виникла потреба створити тут вхідну групу та збільшити кількість місць для відпочинку.

«Для нас дуже підозрілим є ремонт ділянки і створення вхідної групи біля ЖК White Lines, який от-от здадуть в експлуатацію. Раніше комплекс навіть рекламували як “єдиний ЖК у центрі з лісом 800 га”, щоправда згодом поміняли цифру на 1 га», – зауважує Альона Дєньга, місцева мешканка та активістка.

План капітального ремонту

Кияни також наголошують, що представлений проєкт складно назвати капітальним ремонтом, адже він передбачає будівництво нових об’єктів, зокрема фонтана, який в експлікації можна знайти під назвою «бризгодром».

Олексій Король зазначає, що проєкт першої черги капітального ремонту парку пройшов усі необхідні перевірки, зокрема отримав висновок Державної експертизи, погодження від Науково-технічної ради і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. «Ми хочемо зберегти природу, але й створити умови для рекреації. Щоб люди приїздили в парк і захоплювалися ним», – зазначає директор Київзеленбуду.

Зі свого боку громадськість стверджує, що засадничо не виступає проти ремонтних робіт парку. Кияни хочуть отримати законне право впливати на те, що відбувається з основною зеленою зоною міста за гроші платників податків. Але як цього добитися?

Чи може громадськість впливати?

Після оприлюднення проєкту капітального ремонту всіх охочих запросили надсилати свої пропозиції з його удосконалення. ГО «Студія “Перехрестя”» надіслала ряд зауважень, зокрема, змінити трасування пішохідних маршрутів, облаштувати міські луки на вільних від мощення зонах, змінити розташування терас на водоймі (аби не пошкоджувати наявне озеленення), не встановлювати бризкодром для дітей, оскільки він передбачає зайві витрати води поруч із водоймами тощо. Жодну з цих пропозицій, за словами представників організації, не взяли до уваги.

Як пояснює Геннадій Трофименко, загалом автори проєкту опрацювали близько двохсот пропозицій. Усі зауваження, на його думку, можна звести до вимоги зберегти зелену зону, не асфальтувати доріжки, прибрати МАФи і не рубати дерева. Виконавець запевняє, що в ході капітального ремонту дотримаються всіх цих вимог. «Ми навіть запланували посадити нові дерева там, де проходять підземні комунікації. Крім того, ми приберемо нелегальну парковку і зробимо на цьому місці зелену зону», – пояснює головний архітектор.

Річ у тому, що законодавством України не передбачені залучення або консультації з громадою при плануванні реконструкції або ремонту громадських просторів, пояснює Наталія Чорногуб, експертка проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні». Проте кожне місто може прийняти положення про публічні консультації під час планування громадських просторів.

На сайті Київської міської ради вже навіть опублікований проєкт такого рішення, який 7 жовтня мають винести на голосування. Рішення надасть містянам інструменти для проведення консультацій, а також визначить поняття «громадські простори». Важливо, що ділянки, де відбулися громадські обговорення, в такому разі матимуть пріоритетне право на фінансування.

Але поки рішення не прийнято, громадськість самостійно виборює своє право впливати на те, в якому місті вона живе. Ініціативна група Голосіївського району подала клопотання про проведення громадських слухань для обговорення проєкту капітального ремонту парку Рильського. Втім, більшість зібраних підписів визнали недійсними, що дезорієнтувало містян. А коли слухання таки відбулися в зазначеному місці і в зазначений час, це стало несподіванкою для активістів. Зрештою, самі обговорення в нинішньому форматі не мають юридичної сили і радше схожі на чергову презентацію проєкту. Можливість дослухатися чи не дослухатися до містян, на жаль, все ще віддається на розсуд чиновників.

Горіхуватські ставки і мотузковий парк

Однією з вимог киян з приводу благоустрою парку Рильського є також очищення Горіхуватських ставків на території зеленої зони.

«Ми не перший рік спостерігаємо хімічні скиди в ставки. Як наслідок – гинуть качки, риба, черепахи, знищуються екосистема. За результатами дослідження в тушках птиці виявлена ртуть, у воді – фенол», – пояснює Альона Дєньга.

Будівництво очисних споруд на ставках запланували ще в 2010 році, але так і не реалізували до кінця (виконали приблизно на 80%, але не запустили в експлуатацію). З цього приводу відкрите судове провадження. Тим часом через потрапляння води з лівньовок ставки з року в рік усе більше замулюються.

Дмитро Пищолка, заступник директора КП УЗН Голосіївського району, пояснив «Хмарочосу», що проєкт очищення загальною вартістю 60 мільйонів гривень уже давно розроблений. Зокрема, передбачають створення природної екосистеми для очищення та укріплення берегів від ерозії. Проте місто поки не виділяє на нього фінансування.

Скаржаться мешканці Голосієва і на мотузковий парк, який експлуатує живі сосни віком понад сто років. Кілька дерев уже висохли – через активне витоптування користувачами атракціонів прикореневої зони. Як пояснюють комунальники, ідея мотузкового парку належить Київському інвестиційному агентству. Ні Київзеленбуд, ні КП УЗН не можуть за нього відповідати.

Утім, поки чиновники перекладають відповідальність одне на одного, містяни вимагають прибрати атракціони з території парку Рильського, який є частиною НПП «Голосіївський». Адже навіть висаджування нових сосен не замінить столітніх дерев.

Незаконна забудова в Національному природному парку

Рік тому Державна екологічна інспекція розпочала перевірку НПП «Голосіївський» на наявність незаконних забудов. Ще в 2007 році міська рада передала в оренду ділянку в оренду ПП «Продмарт» ділянку площею понад 20 га у Пуща-Водицькому лісництві.

Улітку 2021 року орендар вирішив розпочати будівельні роботи. А це передбачає створення комунікацій із містом через територію національного природного парку, тобто – втручання в заповідну територію і порушення закону, пояснює Олександр Соколенко, заступник начальника Святошинсько-Біличанського природоохоронного відділення НПП «Голосіївський».

На щастя, завдяки протестам громадськості, які отримали підтримку в міської влади, роботи зупинили. Втім, забудовник до того моменту встиг вирубати близько трьох гектарів лісу. На момент, коли ділянку віддавали в оренду, НПП «Голосіївський» як такого ще не існувало. Саме ж Пуща-Водицьке лісництво включили в склад НПП лише в 2014 році. До цього земля довкола ділянки в оренді не мала охоронного статусу.

І хоча наразі будівельні роботи припинилися, загроза повністю не зникла, адже договір оренди в ПП «Продмарт» закінчується лише в лютому 2022 року.

Аналогічна ситуація з незаконною забудовою в охоронній зоні має місце і в смт Коцюбинське, розповідає Олександр Соколов. Територію Київського лісництва включили до НПП 1 травня 2014 року, тоді як ще в 2008 році селищна рада роздала багато ділянок у приватну власність. Судові процеси з оскарження цих рішень прокуратурою досі тривають.

Конкурс на посаду директора

Тривожним сигналом назвали активісти рішення Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, яке на початку вересня 2021 року не змогло обрати директора НПП «Голосіївський». У конкурсі змагалися троє претендентів, але всіх їх визнали «невідповідними».

Навесні проти в.о. директора парку Андрія Хрутьби відкрили судову справу через звинувачення в хабарництві. Нардепи «Слуги народу» Дмитро Гурін та Ганна Бондар заявляли, що можливою причиною для справи був конкурс на посаду директора НПП. Відкрите судове провадження стало визначальним недоліком для Андрій Хрутьби.

Громадськість побоювалася, що новим директором НПП може стати Ігор Артеменко, колишній заступник голови Державної пенітенціарної служби України. Насторожувало й те, що Ігор Артеменко очолює мисливсько-рибальське приватне підприємство «Здвижівська пуща».

Не влаштувала комісію і кандидатура Олександра Чорноброва, який у 2019 році вже займав посаду в.о. директора НПП «Голосіївський». В.о. НПП «Голосіївський» наразі залишається Андрій Хрутьба, а громадськість очікує від Міністерства оголошення нового конкурсу.

Нагадаємо, що перші розмови про створення НПП «Голосіївський» розпочалися ще в 1988 році. Спочатку планувалось, що НПП площею 65 тисяч га простягнеться на південь аж до села Витачів. Проте лише в 2007 році створили парк розміром 4,5 тисячі га, яким нині опікується Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Важливим є захист від незаконного загарбання найдрібнішої ділянки цієї зеленої зони.