Як Київ готується до загрози нападу Росії: чи треба купувати гречку і що з укриттями?

Фото: пресслужба КМДА

Київ готується до можливого військового вторгнення Росії — в КМДА запевняють, що механізми сповіщення й евакуації вже відпрацьовані. З укриттями дещо складніше, а загалом експерти радять підготувати «будиночок в селі».

Укриття

Далеко не всі укриття від повітряної атаки в Києві підготовлені та й узагалі доступні. В обладнаних сховищах можна перечекати дві-три доби, а у звичайних підвалах чи паркінгах — не більш як кілька годин. Про стан цих об’єктів РБК-Україна повідомив голова Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.

Безпосередньо підготовлених «бомбосховищ» у Києві налічується приблизно 500, вони нанесені на карту. Передусім вони розташовані на підприємствах і призначені для захисту самих співробітників: у лікарнях, на хлібокомбінатах тощо.

Решта — це об’єкти подвійного призначення, укриття, зокрема підвали багатоповерхівок, підземні переходи і паркінги, 47 підземних станцій метро. Загалом таких об’єктів близько 5 тисяч.

«З цього обсягу в нас зараз приблизно 19% об’єктів у стані “неготові”. Переважно це ті, що перебувають у приватній власності», — зазначає Ткачук. Наприклад, бомбосховища колишніх військових заводів перейшли в приватну власність і нові власники не дають владі провести інвентаризацію. Така сама проблема з окремими ОСББ багатоквартирних будинків.

За словами Ткачука, сховища й укриття перевіряли з 2014 року й зараз такі об’єкти промарковані: на дверях має бути оголошення, що це об’єкт цивільного захисту, з зазначенням прізвища контактної особи та номера телефону людини, яка має ключі.

У КМДА радять киянам самим перевірити стан готовності найближчого укриття.

Для прикладу, в центрі Києва можна сховатися в підземних торгових центрах на Майдані Незалежності і в районі Бессарабського ринку, на паркінгу Центрального універмагу, на станції метро «Хрещатик» або в підвалі «будинку з зіркою» (Хрещатик, 25).

Алгоритм дій

Про настання надзвичайної ситуації сповістить сирена — в цей момент необхідно ввімкнути будь-який новинний пристрій — у ЗМІ, по радіо та в інтернеті повідомлять, що сталося. Після цього кияни отримають вказівки з алгоритмом дій: наприклад, прямувати в укриття або до пунктів евакуації.

Механізм евакуації як в межах Києва, так і за місто, вже відпрацьований, а пункти збору визначені, запевняють у КМДА.

Експерт із безпеки Антон Фарб радить киянам прорахувати свої шляхи для переміщення за межі міста, і підготувати транспорт для цього. «Необхідно самим собі продумати притулок заздалегідь, наприклад, будиночок в селі, грубо кажучи», — зазначає він.

У разі обстрілу радить дотримуватися таких правил: на вулиці триматися якомога далі від стін, а у приміщенні — подалі від вікон. В автомобілі укриття шукати не варто, краще знайти підготовлене приміщення.

У КМДА також радять підготувати продукти і воду на один-два дні. Водночас закликають не бігти скуповувати гречку і сірники. «У нас не буде такої інтенсивності і тривалості кризи, як, умовно, блокада Ленінграда», — запевняє заступник голови КМДА Андрій Крищенко в інтерв’ю LB.ua. Він також стверджує, що без води Київ також не залишиться: «Є декілька свердловин, є система бюветів».

«Хмарочос» також писав про те, як зібрати екстрену валізу.

Територіальна оборона

За словами Крищенка, для повноцінної оборони міста слід залучити принаймні кілька тисяч бійців територіальної оборони. Наразі ж вона налічує 600 осіб. Серед них, зокрема, є працівники КМДА, журналісти, підприємці, є й професійні військові.

Якщо станеться атака, резервістів тероборони збиратимуть і везтимуть до місць отримання спорядження і зброї — рушниць і карабінів. Ті, хто має зареєстровану мисливську зброю, можуть її використовувати.

Завданням цих бійців буде охороняти стратегічні об’єкти — мости, розв’язки, адміністративні будівлі тощо.

28 січня заплановано засідання правління Асоціації міст України, яку ініціював міський голова Віталій Кличко. На зустрічі мають обговорити заходи з організації територіальної оборони кожної області.

Читайте також: Всі обговорюють масштабну атаку Росії. Без паніки пояснюємо, як діяти киянам