У Києві залишаться вулиці Пушкіна і Толстого, але на околицях

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23497 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Тиміш Мартиненко-Кушлянський. Фото: facebook.com/Ukrainian.Humanities.Lyceum

Комісія з питань найменувань при Київраді вирішила залишити вулиці, названі на честь російських письменників Олександра Пушкіна і Льва Толстого, — але на околицях столиці. Про це повідомив Тиміш Мартиненко-Кушлянський, дослідник історії міста та член комісії.

Російська культура

«З одного боку, коли ми говоримо про Толстого або Пушкіна, то об’єктивно ці люди мають заслуги перед світовою культурою. А з іншого боку, ми чудово розуміємо, яку функцію російська культура виконувала в Україні останні 350+ років, і які функції імена цих письменників виконували у центральній частині міста. А вулиця Івана Котляревського, який по суті є зачинателем сучасної української літератури і творцем української літературної мови, знаходиться на околиці Києва, це маленька вулиця у приватному секторі», — пояснює він.

За його словами, восьмого вересня комісія ухвалила «соломонове рішення». Так, вулицю Пушкінська, розташована у центрі, вирішили перейменувати на честь мецената Євгена Чикаленка. Водночас вулиця Пушкіна на околиці села Троєщина залишиться.

Так само Лев Толстой «переїжджає» у Бортничі. Щодо нової назви площі Льва Толстого у центрі поки узгоджуються деякі деталі: «є певні цікаві пропозиції від депутатського корпусу». Тобто, як зазначає експерт, ці культурні діячі збережуть певну репрезентативність, але дуже обмежену.

Вулиця Льва Толстого на Троєщині, Google Maps

Друга світова війна

Щодо увіковічення пам’яті Другої світової війни, то з топоніміки Києва приберуть представників вищого військового керівництва СРСР. Як пояснює Мартиненко-Кушлянський, — бо в абсолютній більшості випадків вони виконували «абсолютно людожерські» накази Сталіна на зразок форсування Дніпра і звільнення Києва, коли щоб звільнити місто до дня Жовтневої революції, поклали «божевільну кількість» солдат.

«З одного боку ми розуміємо, що у вимірі всесвітньої історії українці відіграли як народ видатну роль у перемозі над нацизмом, з іншого боку ми розуміємо, що Червона армія не принесла свободи українському народу. Тому рішення було прийнято таке: ми зберігаємо пам’ять або увічнюємо фронтовиків-червоноармійців, які реально проливали кров у боротьбі з нацизмом. Але прибираємо військово-політичну верхівку, яка окрім військової справи займалася політикою і насадженням радянської ідеології», — зазначає він.

Тож вулиці маршалів у Києві зникають, а з іншого боку, з’являється, наприклад, вулиця Кожедуба — «одного з найвидатніших українців-асів часів Другої світової війни».