Готелі та хмарочоси для машин: паркінги сто років тому та в майбутньому без автівок (фото)
Паркінги навряд чи зникнуть в осяжному майбутньому, тож архітектори намагаються робити їх людянішими.
Паркінги навряд чи зникнуть в осяжному майбутньому, тож архітектори намагаються робити їх людянішими.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 295 днів. За цей час ми опублікували 23622 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Чимало міст намагаються зменшити присутність автомобілів на вулицях. Ці процеси відбуваються і в автомобілізованих США. Наприклад, Нью-Йорк готується запровадити податок на затори, змусивши водіїв сплачувати за в’їзд у певні зони.
Через це в місті почали говорити про закриття деяких паркінгів. Користування вже скорочується: так, у 2015 році в Нью-Йорку видали дозволи на управління понад 2200 гаражами і паркувальними зонами, а торік ця кількість становила вже менш як 1900. У матеріалі Bloomberg CityLab розповідається про еволюцію паркінгів і про їхні перспективи.
Спершу автомобілі лишали поряд із кіньми. Перші два десятиліття ХХ століття кінні екіпажі все ще були важливим засобом пересування, аж поки автомобільний бум 1920-х повністю їх не витіснив. Тоді ж у містах і почали з’являтися перші споруди для зберігання автівок — багаторівневі структури з підіймачем.
На Манхеттені у 1930-х збудували «автомобільний готель» — 24-поверховий хмарочос у стилі ар-деко з «номерами» для машин, куди їх підіймав ліфт. Тепер тут — дороге житло.
Більш звичні багатоповерхові паркінги, в які водії заїжджають пандусами, з’явилися пізніше. Вони виглядали значно утилітарніше й не мали декору.
Після Другої світової війни кількість автовласників стала стрімко зростати й місця для паркування критично бракувало. У 1950-х девелопер Морріс Кафріц підійшов до питання радикально: одну з офісних будівель у Вашингтоні спроєктували таким чином, щоб водій під’їжджав відразу до дверей до робочого кабінету.
У Чикаго архітектор Бертран Голдберг вирішив повністю сумістити житло, роботу та паркінг: на початку 1960-х відкрили комплекс Маріна-сіті, де перші 19 поверхів займає закручений по спіралі паркінг, а решту 40 поверхів віддано під офіси та житло.
Ще одна знаменита будівля — бруталістський Темпл-стріт-гараж у Нью-Гейвені, Коннектикут, зведений у середині 1960-х. Це приклад архітектурного дизайну, який не зважає на урбаністичний контекст, стаючи незалежним від навколишнього міського середовища висловлюванням.
Найбільше урбаністи ненавидять паркінги-коробки з пандусів і перекриттів, збудовані якомога дешевше, аби лиш увібрати щобільшу масу автівок, з якими нездатні впоратися міські планувальники та політики.
Тож зараз архітектори намагаються зробити паркінги привабливішими — додаючи до дизайну ефектні панелі з перфорованої неіржавної сталі чи полікарбонату, графіті, арт-аплікації, сучасну підсвітку тощо.
Одним із підходів є модель, яку використовують у Далласі — так званий «далласький пончик». З боку вулиці бачимо багатофункціональний комплекс із цікавим фасадом, а всередині «пончик» начинений автівками.
Чимало привабливих паркінгів можна знайти в Маямі. Так, один із них проєктувало відоме швейцарське бюро Herzog & De Meuron. На рівні вулиці розміщено магазини та ресторани й дах так само призначено для проведення подій, модних показів і корпоративних зустрічей.
Зараз вартість будівництва одного паркомісця, за аналізом інженерної компанії WGI, коштує майже 20 тисяч доларів. Типовий паркінг, таким чином, коштує 10-20 мільйонів.
Деякі архітектори загалом протистоять ідеї жертвування міським простором на користь будівель для автівок та пропонують будувати паркінги, які в майбутньому можна пристосувати до інших функцій.
Це нелегке завдання, адже приміщення для зберігання машин та призначений для людей простір — дуже різні типи архітектури. Йдеться про радикальне переоблаштування інженерних мереж, вирішення проблем висоти стель та ухилів підлоги.
Ще одна, не завжди очевидна, проблема — все начиння, необхідне для людського житла, важить більше за автомобілі. Тож конструкції споруд, спроєктованих для зберігання автівок, мусять додатково підсилюватися в разі зміни функції.
Так чи інак, в осяжному майбутньому паркінги навряд чи зникнуть із вулиць міст, тож поки що проєктувальники принаймні намагаються зробити їх привабливішими.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті