«Найпотворніші будівлі» Китаю: як вони виникли та чому досі в моді (фото)

Екстравагантні, а то й відверто естетично жахливі будівлі стали ознакою стрімкого економічного розвитку та урбанізації Китаю в останні десятиліття, йдеться у статті Селіни Сюй для Bloomberg CityLab.

Пекінський сайт Archcy.com проводить опитування щодо найпотворніших споруд і складає список із 10 переможців. Цьогоріч першість виборов музей Corpus у місті Мааньшань — з незбагненною людською фігурою, що присіла, наче, справити природні потреби.

«На тлі відсутності регуляції підйом будівництва був схожий на біг із зав’язаними очима, що випереджав громадське погодження і призвів до розладу в культурній і дизайнерській думці», — коментує один з ініціаторів опитування Чжоу Жун, професор архітектури Університету Цінхуа.

Багато проєктів робилися передусім, щоб продемонструвати фінансові спроможності та вразити масштабом і «оригінальністю». Чимало будівель буквально імітують знакову архітектуру Заходу, без жодного врахування географічного та історичного контексту.

У 2014 році навіть президент Сі Цзіньпін закликав припинити будувати «дивні» споруди. Однак тенденція досі не зникла, «єдине, що змінилося — це форми потворності», зауважує Чжоу.

Тенденцію можна простежити від 1980-х років, коли бурхлива забудова почалася у Шанхаї. Район Пудун був полями і селами, доки китайські політики не вирішили перетворити цю зону на міжнародний фінансовий хаб, на рівні з Лондоном і Нью-Йорком. У 1994-му виросла 468-метрова телевежа «Східна перлина», на той час найвищий хмарочос Азії. У 2015-му завершили 632-метрову Шанхайську вежу.

Інші китайські міста стали наслідувати модель Шанхая. Чиновники хотіли бачили серед нової забудови знакові спруди, які б привертали увагу та були б візитівками, особливо на тлі Олімпіади-2008. Такою стала штаб-квартира Центрального Телеканалу Китаю CCTV у Пекіні, спроєктована Ремом Колхасом, — її називають «великі штани». Її, до речі, згадав Сі Цзіньпін у промові проти «дивних будівель».

Також можна згадати пекінські Центр виконавських мистецтв у формі яйця, стадіон у формі гнізда та плавальний комплекс «Водяний куб».

Експерименти з формами тривали. Наявність грошей та брак регулювання дозволяли замовникам і проєктувальникам втілювати найодіозніші ідеї. Почали з’являтися будинки у формі пляшки, матрьошки, монетки, краба.

Останнім часом серед авторів екстравагантних проєктів побільшало іноземців. Торік у Шанхаї відкрили першу чергу комплексу «Тисяча дерев» за проєктом британця Томаса Хезервіка. Декому ряди колон нагадали цвинтар — форму, недоречну якраз у той період, коли тисячі людей в Китаї помирали від коронавірусу.

Дивіться фото: У Шанхаї відкрили комплекс «Тисяча дерев» із садом на колонах

У 2019 році переможцем опитування «найпотворніших будівель» став проєкт ізраїльсько-американського архітектора Моше Сафді — комплекс із восьми хмарочосів «Раффлз-сіті» у Чунціні, геометрія якого надихалася вітрилами китайських джонок. Журі рейтингу обурилося брутальним втручанням у тканину міста, а також тим, що хмарочоси фактично копіюють інший проєкт Сафді, Маріна-бей-Сендз у Сінгапурі.

Втім, три роки пандемії, що завдали відчутного удару по економіці, а також нові будівельні обмеження можуть таки сповільнити появу подібних споруд. Так, від минулого року нові правила екологічного містобудування вимагають планували не більш як 70% будинків, вищих за шість поверхів.

Нагадаємо, «Хмарочос» також писав про міста-привиди в Китаї.