Балкани виявилися найбільш вразливими до пропаганди Кремля. Чому так?

Південно-Східна Європа й особливо Балкани є специфічно вразливими до прокремлівської пропаганди та дезінформації, стверджується у звіті Центру вивчення демократії, який базується у Софії.

Дослідження охоплює такі країни, як Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Косово, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія. Останню автори називають «воротами» розповсюдження дезінформації.

Читайте також: Росіяни масово мігрують до сербського Белграда. Його вже називають «новою Касабланкою»

Для кожної з країн регіону Росія розвиває окремі наративи. Так, для Сербії плекають образ суворої суверенної держави-одиначки, яка самотужки протистоїть Заходу. Натомість Болгарію, яка вже є членом НАТО і ЄС, намагаються презентувати як позбавлену самостійності, «куплену» США та Євросоюзом (ЄС, своєю чергою, — сам «куплений» і керований США).

Відповідно, саме на ці дві країни покладено основні ідеологічні функції: в той час, як пропаганда через Сербію покликана перешкоджати євроінтеграції інших балканських країн, пропаганда через Болгарію нормалізує прокремлівську дезінформацію всередині євроатлантичного простору.

Кремлівські гроші у медіа

Поширенню пропаганди у цьому регіоні сприяють слабкість демократичних інституцій, впливовість організованої злочинності та спільна з Росією й СРСР історія. Кремль спирається на два головні інструменти: контроль над ЗМІ та тіньові фінансові потоки. Так само свої інтереси просуває й Китай.

Присутність «брудних» грошей у медіа буває складно довести, але про це можуть свідчити ефекти: коли, наприклад, сайт, що виглядав нейтральним, раптово починає просувати ангажовані тези. Так, у 2014 році в Болгарії відразу кілька популярних ЗМІ почали випускати одну за одною статті, що вихваляли переваги «Північного потоку». Це тривало приблизно три місяці, потім кампанія згорнулася.

Часом про це свідчать зв’язки власника, який фінансує ЗМІ. Так, президент Республіки Сербської (утворення на території Боснії і Герцеговини) Милорад Додик, друг Путіна, вливав десятки мільйонів доларів у місцеві медіа й зокрема контролює найвпливовіший телеканал Alternativna Televizija.

Чимало націоналістичних і проросійських вебсайтів залюбки використовують кремлівські джерела, бо їхні тези пасують загальному критичному та антиурядовому спрямуванню. У Сербії ж проросійський дискурс нерідко зливається з цілком офіційною риторикою — чимало політиків брали участь у Югославських війнах 1990-х і мають симпатії до Москви через її участь у тих конфліктах.

Новинні сайти та фейсбук

Дослідники виокремили п’ять найпопулярніших новинних сайтів у кожній країні, проаналізували статті, що публікувалися в перші шість місяців 2022-го та перевірили на наявність ключових слів за головними тезами проросійської пропаганди, що стосувалися вторгнення в Україну (такими як «біолабораторії НАТО», «спеціальна операція» тощо).

Принаймні у п’яти з восьми країн один із мейнстримних сайтів виявився джерелом системної проросійської пропаганди. Так, у Болгарії в цій вибірці нарахували майже 2,5 тисячі пропагандистських статей, у Сербії — понад 1,8 тисячі.

Зокрема, у Сербії чотири з п’яти досліджених сайтів поширювали проросійські тези, і левову частину — сайт novosti. rs. Це медіа розповідало про те, що Зеленський збожеволів, що російська кампанія є успішною та йде гідно з планом, що Росія воює з НАТО на території України тощо.

У Болгарії найнижчі журналістські стандарти продемонстрував сайт blitz. bg. Він переконує аудиторію, що США використовує Україну у протистоянні з Росією, що українські біженці безсовісні та зловживають гостинністю, що поразки російської армії — це брехня, просто треба більше часу на очищення України від «нацистів» тощо.

Не всі з сайтів, що поширюють пропагандистські тези, роблять це з ідеологічних причин або тому, що проплачені Кремлем. Нерідко справа просто в тому, що скандальний контент дає їм перегляди. Так, виявилося, що саме медіа з найбільшим обсягом пропагандистського контенту мають чи не найвищі показники органічного трафіку.

Ще одним важливим джерелом дезінформації є Facebook, який охоплює 90% всього трафіку соцмереж на Балканах (у Болгарії та Албанії навіть 98%). Зокрема, російські посольства розвинули там дуже активну діяльність — особливо у Болгарії.

«Не все так однозначно» в Румунії

Іноді до Південно-Східної Європи зараховують Грецію або Румунію. Поширення дезінформації у Румунії пов’язане з ринковими реаліями, в яких існують комерційні медіа. Бажання привабити аудиторію призводило до викривлення меседжів, пише TheMayor.EU.

Так, на початку пандемії коронавірусу румунські телеканали транслювали переважно новини, засновані на перевірених фактах і підтверджені офіційними джерелами. Однак люди, не готові до надзвичайної ситуації, ставали все розгубленішими та тривожнішими, і телебачення швидко підмітило попит на відображення цього відчуття непевності.

Тож тележурналісти почали запрошувати до студій «експертів» — блогерів, інфлюенсерів, публічних фігур, головна «експертність» яких полягала у популярності. Їх заохочували висловлювати свої власні міркування та здогадки щодо ситуації, й це подавалося не як суб’єктивна думка, а як факт.

Історія повторилася і з висвітленням російського вторгнення в Україну. Якось телеканал Antena 3 показав фрагмент із відеогри як реальний запис із зони бойових дій.

Одним із найактивніших розповсюджувачів прокремлівської та антизахідної пропаганди в Румунії є ультраправа депутатка Діана Шошоаке. При тому, що її регулярно висміюють поважні журналісти, вона досі бажана гостя телеефірів, її цитують у статтях. Політикині продовжують давати майданчик саме тому, що її поява обіцяє багато переглядів.