Де в Європі найдешевший громадський транспорт: дослідження Грінпіс

Громадський транспорт у Європі лишається занадто дорогим, стверджує Грінпіс. Кліматична організація проаналізувала доступність тарифів і склала рейтинги 30 країн та 30 їхніх столиць.

Експерти переконані, що низька ціна і зручність користування громадським транспортом є ключовою мотивацією для людини, щоб відмовитися від поїздки автомобілем. При цьому у структурі видатків європейців витрати на пересування займають друге місце після плати за житло.

«Доступний громадський транспорт є необхідністю, але багато урядів ставляться до нього, як до розкоші, — заявляє експертка Грінпісу Лорелей Ламузен. — Уряди повинні запровадити прості та доступні “кліматичні квитки” на громадський транспорт, щоб зменшити витрати людей та скоротити використання нафтопродуктів, що веде нашу планету до катастрофи».

Доступність транспорту оцінювали за чотирма критеріями:

Простота системи оплати. Один проїзний в ідеалі має покривати всі види транспорту — не лише по місту, а бажано й на національному рівні. Кілька країн вже запровадили «кліматичні квитки» — так, від першого травня у Німеччині почав діяти універсальний проїзний за 49 євро. Однак Грінпіс не вважає його ідеальним. А в більшості країн взагалі немає опції проїзного, який включає міжміські поїздки.

Повна вартість проїзного абонементу. Для такої країни, як Німеччина, доступними можуть вважатися тарифи, які передбачають не більш як один євро для поїздок по країні й не більш як 0,50 євро по місту. В аналізі враховували паритет купівельної спроможності: так, витрати в один євро в Італії еквівалентні 0,49 євро в Румунії та 1,72 євро у Швейцарії. У таблиці нижче наведено топ-5 найдешевших і топ-5 найдорожчих міст із таким перерахунком:

Знижки для соціально незахищених груп.

Застосування ПДВ до квитків на громадський транспорт. У середньому поїздки в Європі оподатковуються на рівні 11%. У Данії та Великій Британії не існує ПДВ на проїзд у транспорті. А в Угорщині та Хорватії, навпаки, оподаткування найвище в Європі, 25-27%. Загалом шість країн — це також Румунія, Болгарія, Естонія та Словаччина — оподатковують квитки так само, як і предмети розкоші: ювелірні прикраси та коштовні годинники. При цьому в Євросоюзі немає ПДВ на квитки на міжнародні авіарейси, так само не оподатковується авіапальне.

З результатів аналізу випливає, що найгірше з доступністю транспорту в Болгарії — вона єдина отримала нуль балів за всіма критеріями. Водночас Софія входить до десятки міст із найвищими балами. Громадський транспорт у болгарській столиці значно вирізняє її від регіонів, за останнє десятиліття завдяки грантам ЄС він значно розвинувся.

Рейтинг країн

1. Люксембург. Скасування плати за проїзд не привело до відмови від приватних автівок у цій маленькій державі, оскільки дуже вагома частка населення їздить у справах до сусідніх країн, тому все одно має дорого платити за подорожі.
2. Мальта. За проїзд тут не треба платити з жовтня 2022 року. Водночас пасажири все одно повинні мати індивідуальний безоплатний квиток.
3. Австрія. Одна з трьох країн ЄС (разом із Німеччиною та Угорщиною), яка запровадила «кліматичний квиток» на поїздки по країні. Втім, він обходиться пасажиру у три євро на день і таким чином зовсім не є доступним. Водночас регіональні проїзні скорочують витрати на проїзд до одного-півтора євро на день.
4. Німеччина. Здобула високі бали завдяки запровадженому нещодавно Deutschlandticket — 49-євровому проїзному по країні. Окремі землі запроваджують ще більше знижок: малозабезпечені франкфуртці можуть придбати той самий Deutschlandticket за 31 євро.
5. Кіпр. Річний проїзний по острову коштує дуже дорого: 2250 євро. Йдеться лише про автобуси, адже залізниці та трамваїв на Кіпрі немає. Однак всі незахищені категорії, які розглядали автоори звіту, отримують 50-відсоткову знижку, а ще тут одне з найнижчих оподаткувань поїздок.
6. Іспанія. До кінця року тут скасували плату за проїзд у деяких поїздах. Водночас одного квитка, яким можна було би користуватися на всьому транспорті країни, тут немає.
7. Швейцарія. Універсальний річний абонемент на весь транспорт у країні коштує 3 905 євро, що задорого навіть з огляду на високі доходи швейцарців.
8. Угорщина. Першого травня тут почав діяти національний проїзний на міжміські поїзди та автобуси. Він коштує приблизно 50 євро на місяць. Проїзд у міському транспорті він не покриває.
9. Нідерланди.
10. Естонія. Для резидентів проїзд безкоштовний не лише у столиці, але й в 11 з 14 повітів. Бали знизили за високе оподаткування громадського транспорту.
11. Чехія. Залізниця пропонує річний абонемент, який обходиться приблизно 3,60 євро на день.
12. Бельгія. Проїзд залізницею, міський транспорт у Брюсселі, регіональні автобуси — все це вимагає чотирьох різних проїзних, які, однак можна зібрати на одній картці. Але такий комбінований річний проїзний обійдеться аж у 5000 євро. Купувати разові квитки вийде дешевше.
13. Ірландія. Подорожі країною безкоштовні для людей від 66 років та з інвалідністю. Для решти немає нічого схожого на універсальний проїзний.
14. Словенія. Електронна система дозволяє збирати всі квитки на одній картці, однак жодних знижок за це не передбачено. Громадяни, яким виповнилося 65 років, можуть подорожувати залізницею безкоштовно.
15. Велика Британія. Має високі бали за відсутність оподаткування проїзду та безкоштовний проїзд для літніх людей та з інвалідністю. А ще не потрібно платити за перевезення тварин, якщо їх не більше двох.
16. Данія. Датська система оплати одна з найзаплутаніших у Європі. У кожному з регіонів своя система, а ті, своєю чергою поділені на зони. Так, острів Зеландія включає 211 різних транспортних зон. Водночас це єдина країна ЄС, яка повністю скасувала оподаткування громадського транспорту.
17. Португалія, Швеція. Ані у Швеції, ані в Португалії немає єдиного квитка на поїздки країною.
18. Польща, Литва. Польська залізниця не передбачає абонементів, хіба проїзний на три дні, що коштує 25-50 євро залежно від категорії поїзду. Литві нарахували бали лише за безкоштовний проїзд для українських біженців і порівняно невисоке оподаткування.
19. Фінляндія, Франція, Італія, Словаччина.
20. Румунія.
21. Латвія, Норвегія.
22. Греція, Хорватія.
23. Болгарія.

Рейтинг столиць

1. Таллінн, Люксембург, Велетта — столиці, де проїзд безкоштовний.
2. Прага. Має найдешевший проїзний — лише 156 євро на рік. Нерезиденти, втім, платять вдвічі більше.
3. Братислава. Річний проїзний коштує 200 євро.
4. Мадрид. До кінця червня у місті діє 60% знижка на місячні проїзні для всіх.
5. Рим. Річний абонемент один із найдешевших — 250 євро, хоча, кажуть, цьогоріч вартість зросте до 350 євро.
6. Відень. Вже більш як десять років діє так званий «365-євровий проїзний» — річний абонемент, який дозволяє витрачати приблизно один євро на день. Зараз у місті кількість власників такого проїзного перевищує кількість власників автомобілей. Місце Відня у рейтингу могло бути вищим, якби не брак знижок для соціально незахищених груп.
7. Афіни. Річний проїзний коштує 300 євро.
8. Софія. Цьогоріч скопіювала віденьску концепцію, запровадивши «360-левовий квиток» — це 187 євро на рік за курсом, але в перерахунку до місцевих цін і доходів якраз еквівалентно 360 євро.
9. Нікосія. Річний проїзний коштує 400 євро. Для студентів та отримувачів соціальної допомоги — пів ціни, пенсіонери та люди з інвалідністю їздять безкоштовно.
10. Варшава. Найдешевша опція — квартальний проїзний, який коштує 53,80 євро. Люди старші за 65 років можуть купити річний проїзний лише за 10 євро, а старші 70 років подорожують повністю безкоштовно. Безробітні мають право на безоплатний проїзд лише до центру працевлаштування. Проїзд безкоштовний для борців з комуністичним режимом і для тих, хто за життя здав 15 літрів крові.
11. Брюссель. Річний проїзний коштує 500 євро. Такий, що включає й поїздки залізницею, — 600 євро.
12. Любляна. У 2019 році тут також скопіювали віденьску концепцію «365-єврового проїзного». Річний проїзний, який включає передмістя, коштує 490 євро.
13. Лісабон. Студенти їздять безкоштовно до 23 років. Проїзний на місяць коштує 40 євро.
14. Будапешт. За умови річної підписки абонемент коштує 28 євро на місяць. Люди до 14 років та після 65 років, з інвалідністю, безробітні їздять безкоштовно.
15. Рига. Місячний проїзний коштує 30 євро.
16. Вільнюс. Вартість річного проїзного — 310 євро.
17. Берн. Річний проїзний коштує 804 євро.
18. Осло. Місячний проїзний коштує 72 євро, річний — 722 євро. Проїзд для українських біженців безкоштовний.
19. Гельсінкі. Проїзд коштує 70 євро на місяць або 705 євро на рік.
20. Загреб. Вартість річного абонементу в 462 євро вважають зависокою для цього міста.
21. Берлін. Тут планують повернутися до ідеї 29-єврового проїзного, але поки цього не сталося, німецька столиця має низьку позицію через високу вартість квитка. Для літніх людей і студентів практично немає знижок: так, студентський за 46,50 євро лише на 5% відрізняється ціною від повного місячного квитка. На дев’ятиєвровий проїзний можуть претендувати лише люди з вкрай низькими доходами.
22. Копенгаген. Попри імідж зеленої мобільності проїзд тут дорогий навіть з перерахунком купівельної спроможності (місячний проїзний коштує приблизно 77 євро)
23. Стокгольм. Річний абонемент дорогий — 811 євро. Проїзд для українських біженців безкоштовний.
24. Бухарест. Має найгірші показники у Східній і Центральній Європі через високу вартість проїзду порівняно з середніми доходами. Місячний проїзний коштує 30 євро, річний — 241 євро.
25. Париж. Річний проїзний коштує 925 євро.
26. Амстердам. Річний проїзний коштує 1001 євро.
27. Лондон. Річний абонемент лише на центральні райони міста коштує 2 174 євро, це найдорожчі тарифи в Європі,
28. Дублін. Опинився на останньому місці, бо взагалі не має місячного проїзного квитка, хіба що спеціальний абонемент для працівників. Решта містян мусять оформлювати підписки окремо на автобуси, трамваї та електрички.

Нагадаємо, одне з досліджень свідчить, що громадський транспорт у Києві — один із найменш доступних у світі за співвідношенням вартості місячного проїзного (приблизно 33 євро) і середньою зарплатою.