РФ обстрілює Україну ракетами, які прем'єр Пустовойтенко віддав за газові борги у 90-ті

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 293 днів. За цей час ми опублікували 23607 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Частина ракет Х-55, якими Росія обстрілює українські міста, — це ті самі ракети, які Київ свого часу віддав за газові борги. Докази цього наводять журналісти-розслідувачі проєкту Радіо Свобода «Схеми».

У 1999 році тодішні прем’єр-міністри Валерій Пустовойтенко та Володимир Путін підписали угоду, за якою Україна передала Росії 575 крилатих ракет Х-55 разом із 11 важкими бомбардувальниками. Натомість Кремль компенсував 275 мільйонів доларів боргів перед «Газпромом».

У документах є серійні номери всіх цих ракет. Журналісти виявили щонайменше десяток збігів із номерами ракет, якими російська армія обстрілювала Україну.

Ракета, збита на Київщині у квітні 2023 року

У Науково-дослідному інституті судових експертиз помітили, що часто серійні номери саме на цьому типі ракет — затерті.

Ракети Х-55 застарілі й часто не несуть вибухової частини, але є небезпечними за рахунок кінетичної енергії та залишків палива. Основа мета запусків таких ракет — виснаження української системи протиповітряної оборони.

Х-55, яка навесні цього року прилетіла прямо до приватної садиби Києва

Як виправдовують підписання угоди?

Володимир Огризко, який тоді очолював головне управління зовнішньополітичної діяльності Адміністрації президента, заявляє, що США тиснули на Україну в питанні передачі зброї.

«Це була вимога американців, щоб ми передали цю зброю росіянам. Це була одна з умов, що ми стаємо членами міжнародного співтовариства», — стверджує Огризко.

«Україні не потрібно було отримувати згоду від Сполучених Штатів… Ми хотіли бачити, щоб Україна дотримувалася зобов’язань, а саме — знищити усі стратегічні наступальні сили зі своєї території до кінця 2001 року. До того часу в Україні не мало залишитися жодних бомбардувальників типу Ту-95 та Ту-160», — коментує Стівен Пайфер, який був послом США в Україні.

Тодійшній прем’єр Пустовойтенко не схотів коментувати угоду 1999 року. Але, наприклад, в інтерв’ю 2019 року він запевняв: «Ми в Європі нікому не потрібні. Без відновлення економічних відносин з Росією ми не зможемо розвиватися далі абсолютно».

Подавав документи про угоду тодішній голова МЗС Борис Тарасюк, нині він — постійний представник України при Раді Європи. Він також відмовився від коментарів.

Наприкінці 2022 року частина ракети влучила у житловий будинок у Києва, загинула жінка. На фото — залатана діра

Схвалив угоду й Олександр Кузьмук, тодішній міністр оборони, зараз — радник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ.

За його словами, тоді ніхто не міг передбачити ризиків, бо якраз почав діяти договір 1997 року «про дружбу, співробітництво і партнерство» між Україною і РФ. «Підступність можна передбачити, що вона існує і колись спрацює, але не в такій мірі», — пояснює Кузьмук.

Журналісти вирахували більше десятка ракет зі списку

Ще один політик, який погоджував угоду, — тодішній віцепрем’єр Анатолій Кінах, зараз очолює Український союз промисловців і підприємців. «Я працював у п’яти урядах… візував і підписував тисячі документів, — заявив Кінах. — Ніс, несу і буду нести (персональну відповідальність за державу), щоб ви не ставили більше мені таких запитань».

При цьому, на його думку, вартість зброї, яку тоді передали Росії, була занижена в десять разів.