Останні місяці ми часто згадуємо Чернівці в новинах – прикладів хороших міських рішень на Буковині більшає. Так, ми чули про тендер на 50 тролейбусів, запровадження електронної оплати в громадському транспорті, реконструкції вулиць та архітектурні конкурси. А в кінці вересня тут пройшов Європейський тиждень мобільності, під час якого провели «День без авто» і перекрили частину вулиці Заньковецької та площі Філармонії.
Проте ще два роки тому Чернівці не мали жодного автобусу в комунальній власності, а деякі з вулиць міста були в аварійному стані. Яким був цей шлях та як місто почало перетворення такими швидкими темпами? Розповідаємо про зміни, які відбулися в Чернівцях з приходом нового міського голови та чому їм вдається їх здійснювати. «Хмарочос» поговорив з представниками місцевого уряду – старшим інспектором департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради Богданом Стариком та заступником міського голови Ігорем Крохмалем.
В кінці 2020 року на виборах міського голови переміг підприємець Роман Клічук, який має в Чернівцях мережу закладів харчування, а також є співвласником компанії, що займається ресторанним та готельним бізнесом. Місцеві ЗМІ також називають його «горілчаним королем Чернівців». Журналісти критикували Клічука за схеми з ФОПами, які застосовувались в його закладах. Проте не зважаючи на скандали, пов’язані з підприємницькою діяльністю, саме з приходом нового міського голови в Чернівцях активно змінюють підходи до роботи.
Вибрати найкращі проєкти на майбутнє
Архітектурні конкурси дають змогу започаткувати суспільні дискусії, створити конкуренцію та обрати найкращі інженерні та архітектурні рішення. Архітектор Віктор Зотов зазначив в статті «Хмарочоса» що «У Львова варто учитися проведенню конкурсів», – проте в майбутньому Чернівці можуть скласти йому конкуренцію, якщо темпи перетворень не будуть знижуватись. Так, місто вже обирало проєкти реконструкції Центральної площі та кількох парків, будівництво спорткомплексу зі стадіоном й створення пішохідної вулиці, і планує ще низку проєктів.
Як розповідає Богдан Старик, старший інспектор департаменту урбаністики та архітектури, місто розділяє зони відповідальності, щоб кожен міг працювати над своїми питаннями. Одні департаменти опікуються безпекою та житлом для переселенців, а містобудівні та архітектурні підрозділи займаються тим, чим мають.
«Продовжувати працювати треба. Ми проводимо архітектурні конкурси, готуємо проєкти. Всі ми сподіваємось на те, що після перемоги зможемо претендувати на грантові кошти на розвиток міст. І до цього моменту в нас мають бути цікаві, узгоджені проєкти, з якими можна одразу стартувати», – говорить Старик.
За словами пана Богдана, проведення архітектурного конкурсу не потребує великих витрат з міського бюджету, хоч і фінансується його коштом.
У середньому конкурс на великий місцевий проєкт (такий як реконструкція Центральної міської площі або Центрального парку ім. Шевченка) потребує фінансування до 250 тисяч гривень ($ 6500), а конкурс на пам’ятку чи точковий благоустрій 100-150 тисяч ($ 2600-4000).
Старик пояснює, що все відбувається в такий спосіб: сам конкурс займає від трьох до чотирьох місяців, потім етап проєктування може тривати до року. Слідом запускають тендерні торги та залучення підрядників. Загалом це процес не швидкий, тому він має просуватись покроково. «Ми не знаємо коли закінчиться війна. Якщо за рік, то якраз до того часу підготовчі етапи будуть завершені і ми зможемо перейти відразу до втілення. Якщо довше – будемо дивитись по ситуації».
При цьому в Чернівецькій міській раді відмічають, що під час війни архітекторів, які приймають участь у місцевих конкурсах, стало більше. Розширилась і їхня географія. Якщо раніше це були переважно регіональні фахівці, то зараз подають свої роботи команди з усієї України. Причин цьому може бути декілька: збільшення призового фонду, цікаві завдання в історичному ландшафті, наявність вільного часу (бо кількість замовлень загалом в Україні зменшилась), а також розуміння архітекторів, що вони можуть і хочуть працювати в межах країни, в різних її регіонах, бути корисними на своєму місці.
Перетворення громадських просторів у Чернівцях
Практика архітектурних конкурсів дала свої результати. Чернівці отримують все більше перетворених, сучасних просторів, які показують, що місто не боїться змін. Так, до прикладу, завдяки архітектурному конкурсу в місті почали перетворення Центрального парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка.
Одеське архітектурне бюро Space Odyssey Architects, автор проєкта-переможця, запропонувало зробити парк більш відкритим, замінивши огорожу на місця для сидіння, та підкреслити природу локації. Найпершою зміною стало облаштування першого в Чернівцях скейт-парку, який став популярним серед молоді ще до відкриття. Тут розміщені трампліни, рампи та траси, а також є система відеонагляду, освітлення та озеленення.
Новий підхід видно також і у сквері на вулиці Кордуби, який реконструювали за кошт мецентатів. Під час ремонтних робіт не знищували дерева, а висадили нові насадження. Сквер став повністю інклюзивним, отримав антивандальні лавки різної форми та розширені доріжки.
Експериментально, не завжди послідовно, проте місто також робить спроби і пішохідизації вулиць: після того, як вулицю Чайковського перекрили для автомобілів, тут з’явилися три літні майданчики та зникла хаотична парковка. Провулок Готельний також став повністю пішохідним 2022 року після реконструкції – на вулиці з’явилося освітлення, лавки, смітники та багато озеленення. Зі звичайного автомобільного проїзду провулок перетворився на громадський простір, яким користуються до 200 людей на годину.
Зміни в громадському транспорті Чернівців
Ще 2021 року Чернівецька міська рада не мала департаменту транспорту. Ігор Крохмаль, заступник міського голови, розповідає: «Транспортом міста, зокрема, профільних підприємств, займалося троє людей з Департаменту житлово-транспортного господарства». І це спричинило кризову ситуацію громадського транспорту: Чернівці не мали жодного комунального автобусу, тут домінував приватний перевізник, була непрозора система відбору та старі маршрути. «Ми не розуміли весь обсяг проблеми спочатку», – зазначає пан Ігор.
Проте місто змогло значно покращити ситуацію за два роки. Ігор Крохмаль каже: «Ми розуміли, що громадські перевезення — це і великий соціальний проект». Тоді обрана у 2021 році команда прийняла рішення розробити програму розвитку електро- та автобусного транспорту в громаді, яку винесли на розгляд депутатів і яку, після багатьох дебатів, затвердили. Роботу почали з конкурсів на вибір перевізника: «Ще до вторгнення ми привели його у відповідність до закону для того, щоб відновити конкуренцію», – каже заступник мера. Приватні компанії зрозуміли, що для того, щоб виграти, вони мають інвестувати в рухомий склад і покращити якість надання послуг.
За цей час у Чернівцях збільшилася кількість комунальних автобусів з нуля до 40 одиниць – сьогодні вони обслуговують десять маршрутів. «Ми пішли від того, що ми маємо рахувати пасажира», – зазначає пан Ігор. Для цього всі машини обладнані системами автоматизованої оплати. «За останній місяць кількість електронних транзакцій на 23 відсотки більша за попередній показник року, коли була готівка. Це показує, що корупційний ризик, який давала готівка, суттєво підривав економіку підприємства». Безготівково можна оплатити проїзд як в автобусах, так і в тролейбусах.
«Ми маємо сьогодні відчуття, що електронна оплата в Чернівцях працює. Ми думали, що на це піде більше часу, але люди звикли дуже швидко», – розказує заступник міського голови. Пан Ігор каже, що тепер підприємство самостійно заробляє та оплачує те, що закладено в тарифі.
Серед наступних планів щодо розвитку автобусної мережі, місто хоче обладнати електронними системами оплати і транспорт приватних перевізників. «Наша програма мінімум – це закупити за цей рік 30 машин і також їх інтегрувати в маршрути», – додає Ігор Крохмаль. Маршрутне таксі також залишається викликом для системи громадського транспорту: приватний перевізник все ще не готовий інвестувати в рухомий склад. Тож міська рада бачить свою задачу в тому, аби посилювати конкуренцію й закуповувати транспорт вищого класу.
Над тролейбусною мережею Чернівці провели не меншу роботу: комунальне підприємство «Чернівецьке тролейбусне управління» за словами замісника мера, було радянського зразка. «Тут навіть ще використовували друкарські машинки “Ятрань”». У підприємстві не мали концепції розвитку, а місто було змушене витрачати кошти на постійний ремонт старого складу. Нова команда змінила умови колективного договору: тепер заробітна плата працівників залежить від виручки підприємства. «Тепер чим більше заробляє підприємство, тим більше заробляє і водій, і механік, і слюсар, і прибиральник».
Окремою проблемою є стан тролейбусів та контактної мережі. У Чернівцях списали 13 тролейбусів, про що розповідає пан Ігор: «Вони стояли дійсно гнилі, проте все ще перебували на балансі підприємства». Місто зрештою прийняло рішення взяти участь у кредитній програмі від Європейського інвестиційного банку, оголосивши тендер на 50 тролейбусів.
Веломережа Чернівців розвивається не так активно. Ігор Крохмаль каже: «Ми розуміємо, що мобільність у місті – це дуже важливий елемент його життєдіяльності». Проте поганий стан вулиць в багатьох частинах міста обмежують зміни, для впровадження яких часто необхідний капітальний ремонт. Нові велодоріжки з’являються переважно в центрі Чернівців після реконструкції вулиць.
Комунікація з мешканцями міста
«Чернівецьке тролейбусне управління» (ЧТУ) потрапляло до новин не лише через свою хорошу роботу – нещодавно створений розділ на сайті підприємства має назву «Наші хейтери». Там можна знайти PDF-файл з Facebook-сторінками людей, які залишали коментарі з критикою. Ігор Крохмаль каже: «Наше підприємство максимально відкрите. Це частина роботи – відокремлювати конструктивну критику від не зовсім такої».
Яскравий приклад того, як місто комунікує з мешканцями, був у вересні цього року: тоді ЧТУ прийняло зміни до маршрутної мережі міста, в яких вулиця Воробкевича залишилася без громадського транспорту. Хоч новий тролейбусний маршрут мав розпочати роботу за два тижні, місто дослухалося до обурення людей та запустило його відразу. «Ніхто не може підкоригувати якісь незручності в нововведеннях так, як самі користувачі. Ми можемо аналізувати, досліджувати, вивчати питання, але люди роблять це щодня, користуючись транспортом чи вулицями. Ми не можемо не дослухатися до них», – каже Ігор Крохмаль.
Відкритість на всіх рівнях – від комунікації з мешканцями до обрання проєктів реконструкцій, дала Чернівцям можливість здійснювати швидкі і, часом, радикальні перетворення. Відмова від готівки, нові громадські простори чи поява нових функцій у вже існуючих, покращення в системі громадських перевезень і пішохідні вулиці – це лише частина того, як місто змінюється в хороший бік. Звісно в місті ще залишається багато проблем, але прогрес вже помітний неозброєним оком.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті