Фахівці вважають, що на бруталістському корпусі КПІ не має бути жодних муралів. Чому?
Залишити фасад у спокої — також офіційна позиція Студради КПІ.
Залишити фасад у спокої — також офіційна позиція Студради КПІ.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Попри незгоду студентства керівництво КПІ не відмовилося від ідеї намалювати мурал на бруталістському фасаді дев’ятого корпусу — ескізи передали вченим радам факультетів. Про це повідомляє Студентська рада університету.
«Офіційна позиція Студради КПІ: ми виступаємо проти нанесення муралу на стінах 9-го навчального корпусу. Створення муралу спотворить архітектурний ансамбль, а мурал як форма меморіалу не здатен виконувати пам’ятну мету», — йдеться у сьогоднішній заяві.
Мистецтвознавці, архітектори та інші фахівці збирають підписи під відкритим листом проти муралу. У цьому листі вони пояснюють, чому на фасаді не повинно бути ніяких стінописів. Ось окремі тези:
«Комплекс будівель КПІ є одним із найкращих прикладів бруталізму в Україні. Керівники КПІ могли б про це здогадатися», — пише архітекторка Євгенія Губкіна.
«Цій архітектурі притаманна геометричність, тектонічність, натуральні матеріали і чіткість форм. Їх мурал зруйнує», — додає Ельміра Еттінгер, дослідниця історії архітектури модернізму.
«Корпус КПІ №9 — частина архітектурного ансамблю Київського політехнічного інституту, який спроектував видатний український архітектор Володимир Лиховодов, — пояснює Інга Леві, художниця і кураторка реставрації мозаїк. — Стіни будівлі облицьовані білим травертином, який є достатньо дорогим матеріалом, і фарбування поверх нього виглядає як мінімум недоцільним і абсурдним. Будівля не потребує жодних втручань, крім дбайливого очищення поверхні стін».
«Мода на мурали була тимчасовим спекулятивним явищем, що вже давно не є актуальними, і в багатьох країнах Європи прослідковується тенденція до їх знищення, оскільки вони спотворюють міський простір», — зауважує Євгенія Моляр, історикиня мистецтва.
«Київ не потребує нових муралів. Ні красивих, ні патріотичних, ні надихальних, ні об’єднавчих. Жодних. Він не потребує їх на Рейтарській, на Січових Cтрільців, на Подолі, у спальних районах», — переконана мистецтвознавиця та арткураторка Катя Тейлор.
«Ми заледве почали позбуватися МАФовізації простору, як на зміну прийшло явище муралізації наших міст, — пише Анна Кирій, заступниця Голови архітектурної палати Національної спілки архітекторів. — Розфарбовувати стіну, яку архітектор залишив стіною в своєму задумі, це варварство і неповага до авторського задуму».
«Що дійсно потребує споруда даного корпусу — дбайливого догляду за фасадом, професійної комплексної чистки облицювального каменю, його укріплення, заміни втрачених панелей. Оскільки його фасад з боку вулиці Борщагівської являє жалюгідне враження. Розташований перед ним пустир потребує негайного упорядкування шляхом грамотно розробленого ландшафтного дизайну», — зауважує мистецтвознавиця Олена Корусь.
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті
© Хмарочос | 2024
Замість цих муралів і дурного витрачання коштів на них краще б провели ремонти в будинках!