Фахівці вважають, що на бруталістському корпусі КПІ не має бути жодних муралів. Чому?
Залишити фасад у спокої — також офіційна позиція Студради КПІ.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 283 днів. За цей час ми опублікували 23535 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Попри незгоду студентства керівництво КПІ не відмовилося від ідеї намалювати мурал на бруталістському фасаді дев’ятого корпусу — ескізи передали вченим радам факультетів. Про це повідомляє Студентська рада університету.
«Офіційна позиція Студради КПІ: ми виступаємо проти нанесення муралу на стінах 9-го навчального корпусу. Створення муралу спотворить архітектурний ансамбль, а мурал як форма меморіалу не здатен виконувати пам’ятну мету», — йдеться у сьогоднішній заяві.
Мистецтвознавці, архітектори та інші фахівці збирають підписи під відкритим листом проти муралу. У цьому листі вони пояснюють, чому на фасаді не повинно бути ніяких стінописів. Ось окремі тези:
«Комплекс будівель КПІ є одним із найкращих прикладів бруталізму в Україні. Керівники КПІ могли б про це здогадатися», — пише архітекторка Євгенія Губкіна.
«Цій архітектурі притаманна геометричність, тектонічність, натуральні матеріали і чіткість форм. Їх мурал зруйнує», — додає Ельміра Еттінгер, дослідниця історії архітектури модернізму.
«Корпус КПІ №9 — частина архітектурного ансамблю Київського політехнічного інституту, який спроектував видатний український архітектор Володимир Лиховодов, — пояснює Інга Леві, художниця і кураторка реставрації мозаїк. — Стіни будівлі облицьовані білим травертином, який є достатньо дорогим матеріалом, і фарбування поверх нього виглядає як мінімум недоцільним і абсурдним. Будівля не потребує жодних втручань, крім дбайливого очищення поверхні стін».
«Мода на мурали була тимчасовим спекулятивним явищем, що вже давно не є актуальними, і в багатьох країнах Європи прослідковується тенденція до їх знищення, оскільки вони спотворюють міський простір», — зауважує Євгенія Моляр, історикиня мистецтва.
«Київ не потребує нових муралів. Ні красивих, ні патріотичних, ні надихальних, ні об’єднавчих. Жодних. Він не потребує їх на Рейтарській, на Січових Cтрільців, на Подолі, у спальних районах», — переконана мистецтвознавиця та арткураторка Катя Тейлор.
«Ми заледве почали позбуватися МАФовізації простору, як на зміну прийшло явище муралізації наших міст, — пише Анна Кирій, заступниця Голови архітектурної палати Національної спілки архітекторів. — Розфарбовувати стіну, яку архітектор залишив стіною в своєму задумі, це варварство і неповага до авторського задуму».
«Що дійсно потребує споруда даного корпусу — дбайливого догляду за фасадом, професійної комплексної чистки облицювального каменю, його укріплення, заміни втрачених панелей. Оскільки його фасад з боку вулиці Борщагівської являє жалюгідне враження. Розташований перед ним пустир потребує негайного упорядкування шляхом грамотно розробленого ландшафтного дизайну», — зауважує мистецтвознавиця Олена Корусь.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті
Замість цих муралів і дурного витрачання коштів на них краще б провели ремонти в будинках!