Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 297 днів. За цей час ми опублікували 26304 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Четвертого квітня експерти Українського інституту національної пам’яті визнали російського письменника Михайла Булгакова українофобом та імперцем, а присвячені йому об’єкти — російською пропагандою.

«Михайло Булгаков — імперець за світоглядом, затятий українофоб, — йдеться у висновку. — Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників».

Інститут пам’яті стверджує, що з-поміж усіх російських письменників того часу Булгаков «стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні».

Так, оповідання «Я убил» 1926 року називають фашистським за ідеологією та стверджують, що воно «повністю резонує з наративами нинішніх кремлівських пропагандистів Дугіна, Соловйова, Скабєєвої та є прототекстом сьогоднішніх закликів до нищення українців».

Читайте також: Михаїл Булгаков: великий письменник чи великий українофоб?

Персонажі Булгакова називають українську мову «смішною», «диковинной», «неправильной», «гнусным языком» та критикують гетьмана Павла Скоропадського.

Інститут переконаний, що попри «легку критику радянської влади» Булгаков оспівував більшовиків і схилявся перед Сталіним.

Наводять факти його біографії: дезертирував з армії УНР і приєднався до Добровольчої армії «виключно з міркувань власної відданості монархізму та Російській імперії». Його батько, російський богослов, був цензором і займався утисками української культури в Києві.

Інститут підсумовує, що використання імені Булгакова у географічних назвах і перебування у публічному просторі пам’ятників на його честь є пропагандою російської імперської політики.

У Києві існувала низка об’єктів на честь Булгакова: меморіальна дошка на фасаді КНУ Шевченка; меморіальна дошка на Медичному університеті Богомольця; анотаційна дошка про хрещення письменника на стіні Хрестовоздвиженської церкви — всі демонтовано. Лишився Музей Булгакова на Андріївському узвозі — це будинок, де він жив.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button