Інститут пам’яті визнав Булгакова «затятим українофобом», близьким до путінізму
Інститут пропонує вважати топоніми та пам'ятники на честь Булгакова пропагандою російської імперської політики.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 297 днів. За цей час ми опублікували 23639 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Четвертого квітня експерти Українського інституту національної пам’яті визнали російського письменника Михайла Булгакова українофобом та імперцем, а присвячені йому об’єкти — російською пропагандою.
«Михайло Булгаков — імперець за світоглядом, затятий українофоб, — йдеться у висновку. — Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників».
Інститут пам’яті стверджує, що з-поміж усіх російських письменників того часу Булгаков «стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні».
Так, оповідання «Я убил» 1926 року називають фашистським за ідеологією та стверджують, що воно «повністю резонує з наративами нинішніх кремлівських пропагандистів Дугіна, Соловйова, Скабєєвої та є прототекстом сьогоднішніх закликів до нищення українців».
Читайте також: Михаїл Булгаков: великий письменник чи великий українофоб?
Персонажі Булгакова називають українську мову «смішною», «диковинной», «неправильной», «гнусным языком» та критикують гетьмана Павла Скоропадського.
Інститут переконаний, що попри «легку критику радянської влади» Булгаков оспівував більшовиків і схилявся перед Сталіним.
Наводять факти його біографії: дезертирував з армії УНР і приєднався до Добровольчої армії «виключно з міркувань власної відданості монархізму та Російській імперії». Його батько, російський богослов, був цензором і займався утисками української культури в Києві.
Інститут підсумовує, що використання імені Булгакова у географічних назвах і перебування у публічному просторі пам’ятників на його честь є пропагандою російської імперської політики.
У Києві існувала низка об’єктів на честь Булгакова: меморіальна дошка на фасаді КНУ Шевченка; меморіальна дошка на Медичному університеті Богомольця; анотаційна дошка про хрещення письменника на стіні Хрестовоздвиженської церкви — всі демонтовано. Лишився Музей Булгакова на Андріївському узвозі — це будинок, де він жив.
Найпопулярніше за тиждень
Ситуація в Києві:
Повітря чисте (26 AQI)
На дорогах 4-бальні затори
Температура 29°C
Дані надано:
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті