Чи справді люди після пандемії стали грубішими?
Дослідники цього питання вважають, що ми живемо в епоху «кризи уваги».
Дослідники цього питання вважають, що ми живемо в епоху «кризи уваги».
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 6 днів. За цей час ми опублікували 29443 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Видання Vox досліджувало питання, чи справді сучасні покоління стали менш ввічливими.
За даними Pew Research Center, майже половина американців вважає, що після пандемії люди стали грубішими, а у публічному просторі видно, як збільшується кількість суперечок.
Нажаль грубість впливає на людей не лише, якщо вона спрямована саме на них. Навіть коли ми просто бачимо неввічливу поведінку – це також погіршує настрій. Грубість «передається», і якщо один раз відчув її – частіше помічаєш інші прояви й сам починаєш відповідати неввічливо.
Ліззі Пост, співвласниця Інституту етикету Емілі Пост у США коментує:
«Чи стали ми грубіші? Не знаю. Але ми точно менше помічаємо одне одного і менше зважаємо на свій вплив на інших».
Вона вважає, що ми живемо в епоху «кризи уваги» – постійно у телефонах, перебиваємо розмови, перевіряємо пошту за вечерею і не думаємо про інших, для прикладу, вмикаємо відео без навушників у переповненому автобусі.
У цього є глибші причини. Дослідниця Крістін Порат у 2022 році опитала 2000 людей, які працюють із клієнтами по всьому світу: 73% сказали, що грубі клієнти це звична річ (у 2012-му так вважали 61%).
Головними чинниками невічливості є стрес і перевантаження: пандемія, невизначеність і постійний негатив у новинах.
Та водночас Ліззі Пост подкреслює, що важливо розуміти що є «грубо» взагалі, адже ця категорія залежить від власного досвіду. Для когось нормально, коли студент тихо виходить із пари, для іншого це порушення правил.
Є пряма грубість – коли ви різко критикуєте або нападаєте в лоб. Є пасивна неввічливість – наприклад, ви скролите втелефон, поки з вами говорять. А ще є зона неоднозначності: колега міг навмисне не привітатися, а міг просто не побачити. Контекст і наміри не завжди прочитуються одразу.
Ліззі Пост пропонує прості орієнтири:
Часто у неввічливості звинувачують молодь, але різницю між поколіннями радше пояснює культура, у якій люди дорослішали. Ті, хто виріс поруч із технологіями, спокійно гортають TikTok у компанії. Ті, хто познайомився з гаджетами пізніше, можуть дратуватися вже від самої присутності телефона під час зустрічі тет-а-тет.
Загалом Ліззі Пост зазначає, що коли навколо багато грубості, важливо стежити за власним прикладом – і для дорослих, і для дітей, адже ввічливість це про повагу одне до одного. І варто демонстувати її на своєму прикладі.
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті