«Це може бути найбільший у Європі ліс солов’їв»: дно Каховського водосховища заселяють тварини
Також розвелося багато павуків. За слідами можна зробити висновки, що ходять шакали, лисиці та тхори.
Також розвелося багато павуків. За слідами можна зробити висновки, що ходять шакали, лисиці та тхори.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 342 днів. За цей час ми опублікували 29195 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Вербові зарості Каховського водосховища, осушеного після руйнування росіянами греблі гідроелектростанції, вже сягають 7-9 метрів, їх починають заселяти тварини.
Із травня зоолог Олексій Василюк дев’ять разів побував на дні колишнього Каховського водосховища і побачив велику кількість солов’їв та очеретянок. Записував аудіодоріжки зі співом птахів. Птахів, які гніздяться у дуплах немає, адже молоді дерева затонкі. Натомість процвітають дрібні комахоїдні, які роблять гнізда серед гілок, повідомляє херсонський Центр екологічної інформації
«Я ніде не чув такої кількості солов’їв одночасно. Це може бути найбільший у Європі ліс солов’їв», — каже Василюк.
«Якщо раніше це були переважно водноплавні птахи, то тепер дуже багато співочих птахів. Солов’ї — це те, що дуже привертає увагу», — зауважує Анна Куземко, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки.
Зоологи визначили види солов’їв: соловейко східний (Luscinia luscinia) і соловейко західний (Luscinia megarhynchos).

Помітили багато павуків: Якщо раніше ми просто продиралися через зарості верби, тепер ми продираємося через зарості верби, ще й оплутані павутинням. Дуже багато павутиння, дуже багато павуків, дуже багато комах», — свідчить Куземко.
Метеликів і бджіл немає, оскільки в цій місцевості квіткових рослин поки що обмаль, а є ті, що запилюються вітром, так як верби й тополі.
За слідами можна зробити висновки, що ходять шакали, лисиці та тхори. Вони полюють на гризунів і пташенят. Крупним ссавцям наразі заважають непрохідні хащі. Куземко зауважує, що бачили сліди перебування диких кабанів.

Василюк припустив, що згодом велика кількість дерев загине, але це нормальне природне прорідження. Вже бачили деякі дерева, пошкоджені комахами, які харчуються деревиною.
Василюк вважає, що катастрофа, яка трапилася внаслідок підриву ГЕС, набагато сильніше нашкодила тваринному світу, ніж Чорнобильська аварія.
«Тисячі людей отримали шкоду для здоров’я після аварії на ЧАЕС, хтось загинув, більше сотні тисяч евакуювалися, але для природи такої шкоди не було. А те, що сталося після підриву (каховської ГЕС) — це безперечно екоцид. У світі немає другої такої події, коли одночасно гинуло би стільки живих організмів», — зазначив він.
Всі тварини, які були в зоні затоплення загинули. Морські мешканці загинули через потрапляння прісної води до моря, і навпаки — річкові, які потрапили до солоної води.
Не вимерли як види, але були масово знищені популяції мишівки Нордмана (70% особин цього виду припадало саме на затоплену зону), сліпака піщаного, товстохвостого тушканчика Фальц-Фейна, морського судака.
Припускають, що остаточно могли зникнути зникнути два види мурах: тапінома кінбурнська і ліометолум звичайний. Також під підозрою — 12 видів червонокнижних водних організмів (молюски, ракоподібні).
Вид вважається вимерлим, якщо його 50 років цілеспрямовано шукали і не знайшли.
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті