Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 111 днів. За цей час ми опублікували 30366 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Фотографії: пресслужба НаУКМА

12 листопада пішов із життя В’ячеслав Брюховецький, ініціатор відродження Києво-Могилянської академії та її перший президент, повідомила пресслужба університету. Йому було 79 років.

Історична Київська академія, яка бере початок від заснованої 1615 року Київської братської школи, була одним із найвпливовіших навчальних закладів свого часу, в ній навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода. Академія остаточно припинила існування після Жовтневого перевороту 1917 року (на той час вона сто років функціонувала вже як духовна академія).

Коли Україна здобула незалежність, у корпусах колишньої академії на Контрактовій площі розміщалося Вище військово-морське політичне училище. Брюховецький поставив собі на меті відродити у цих приміщеннях університет. Згідно з усталеною версією історії НаУКМА, перший кабінет він виграв у шахи 1991 року.

«Після численних зустрічей і набридливих розмов В’ячеслава Брюховецького з керівником училища, контр-адміралом Олександром Коровіним, останній погодився зіграти з Брюховецьким у шахи на одну кімнату. У підсумку, після трьох виграних партій перший ректор Академії нарешті отримав місце, де міг, нарешті, почати працювати над відродженням університету».

Відновлювали Києво-Могилянську академію переважно меценатським коштом. Новий університет відпочатку функціонував за відмінною від пострадянської моделлю освіти, яка фактично збігалася з тим, що згодом стало відоме як «болонська система»:

  • два ступені (бакалавр і магістр) без ступеня спеціаліста;
  • кредитно-рейтингове 100-бальне оцінювання замість п’ятибального;
  • вільний вибір дисциплін (студенти самі формують значну частину розкладу, обираючи курси з інших факультетів і додаткову спеціалізацію);
  • студентське самоврядування;
  • англійська як одна з робочих мов тощо.

Однією з важливих відмінностей був вступ за анонімним комп’ютерним тестуванням, що контрастувало з поширеними у 1990-х хабарництвом і кумівством на усних іспитах.

Деякий час Могилянка мала дві філії в Острозі та в Миколаєві, які згодом стали Національним університетом «Острозька академія» та Чорноморським національним університетом імені Петра Могили.

Брюховецький народився 14 липня 1947 року у Владикавказі (Дзауджикау), Північна Осетія. Закінчив факультет журналістики Київського університету Тараса Шевченка, здобув ступені кандидата педагогічних наук і доктора філологічних наук. Був автором літературознавчих праць, педагогом і громадським діячем, автором понад 400 публікацій.

Брюховецький одним із засновників Народного руху України та учасником ініціативної групи «Першого грудня». У 2007 році йому присвоїли звання Героя України за заслуги у розвитку освіти і науки.

У нього лишилися дружина, кінознавиця Лариса Брюховецька, старша донька, художниця Оксана Брюховецька, онука Меланія та молодша донька, кінознавиця Ольга Брюховецька.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Donate button
Podcast button
Send article button
Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найпопулярнішими статтями.