У Києві хочуть створити цілий квартал пам'яток архітектури

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 298 днів. За цей час ми опублікували 23640 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У столиці може з’явитися комплексна пам’ятка містобудування – «Пушкінський квартал».

mihelson.kiev.ua

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку погодили звернення, щодо виділення коштів на розробку науково-облікової документації для включення частини середмістя столиці до державного реєстру нерухомих пам’яток України. До охоронного об’єкту увійдуть 29 історичних будівель, повідомляє прес-служба Київської міської ради.

Звернення подав орган самоорганізації населення (ОСН) «Квартал-Пушкінська-Червоноармійська». В ньому йдеться про територію в межах вулиць Пушкінської, Великої Васильківської та бульвару Шевченка. Саме там зосереджені історичні пам’ятки історії та архітектури 19 – початку 20 сторіччя.

«Із загальної кількості споруд в межах кварталу, а їх всього 36, до об’єктів нерухомої культурної спадщини можна віднести 29. Тому міська влада має намір виділити кошти на розробку науково-облікової документації аби включити «Пушкінський квартал» до державного реєстру нерухомих пам’яток України. Ми доручили Департаменту культури КМДА подати бюджетний запит на розробку документації. Попередньо ми оцінюємо, що столиці це обійдеться у 745 тисяч гривень», – зазначив голова постійної комісії Київради з питань бюджету Андрій Странніков.

До державного реєстру нерухомих пам’яток України у вигляді єдиного комплексу будуть внесені:

Міська садиба на вул. Пушкінській, 31 в складі трьох прибуткових будинків на вул. Пушкінська 31-А, 31-Б, 31-В архітектора А. Крауса. 1898 р. будівництва.
Прибутковий будинок на вул. Пушкінській 33-А, побудований в 1895-1896 роках архітектором Н. Чекмарьовим.
«Садиба Міхельсона» на вул. Пушкінській 35-А, 35-Б, 37-А, 37-Б, 37-В побудована в 1884-1885 роках архітектором В. Січуговим.
Прибутковий будинок на вул. Пушкінській, 39, побудований в 1909-1010 роках архітектором В. Максимовим.
Прибутковий будинок на вул. Пушкінській, 41, побудований в 1912 році.
Міська садиба на вул. Пушкінській, 43, в складі двох прибуткових будинків на вул. Пушкінській, 43-А та 43-Б, побудованих в 1890-1900 роках і двох житлових будинків на вул. Пушкінській, 43-В, 1876 року будівництва.
Прибутковий будинок на вул. Пушкінській, 45/2, побудований в 1899-1901 роках архітектором М. Артиновим.
Житловий будинок на вул. В. Васильківська, 6 (Будинок Спілки Письменників України), 1952 року будівництва.
Міська садиба на вул. В. Васильківська, 10, побудована в 1897 році.
Прибутковий будинок на вул. В. Васильківська, 10-Б, кінця 19 ст.
Житловий будинок Спілки художників України на вул. В. Васильківська, 12, кв. 1-26.
Житловий будинок на вул. В. Васильківська, 12, кв. 27-46, побудований в 1881 році архітектором В. Ніколаєвим.
Прибутковий будинок на вул. В. Васильківська, 14, побудований архітектором П. Сватковський.
Фонтан «Пелікан» на вул. В. Васильківська, 14, побудований у 1949 році архітектором В. Жуковим.
Житловий будинок на вул. В. Васильківська, 16, побудований в 1951 році.
Житловий будинок на вул. В. Васильківська, 18, побудований в 1911-1912 роках архітектором А. Трахтенбергом.
Житловий будинок на бульварі Т. Шевченка 1-А, побудований 1886 року архітектором В. Ніколаєвим.
Садиба правління Профспілки київських кравців (бульвар Т. Шевченка, 3), побудована в 1897-1898 роках архітекторами С. Рикачевим та А. Краусом.
Прибутковий будинок на бульварі Т. Шевченка, 5, побудований в 1909 -1911 роках архітектором Е. Брадтманом.
Готель «Палас» на бульварі Т. Шевченка, 7/29, побудований в 1910-1912 роках архітекторами А. Берляндом і Ф. Троулянскім.