Париж, Барселона, Амстердам: 6 жінок-мерів, які змінюють свої міста

У 1887 році Сусанна Солтер очолила невелике містечко Аргонія в штаті Канзас, США та стала першою жінкою-мером в історії. Сталося це випадково – її ім’я жартома вписали в бюллетень борці проти жінок. Однак коли жарт викрився, Сусанна відмовилася знімати свою кандидатуру та здобула перемогу на виборах.

У наш час жінки-очільниці міст вже не рідкість, і часто вони є рушіями реформ у своїх громадах. Хмарочос зібрав історії шести сучасних жінок-мерів та розповів, яких змін зазнали міста після їхнього обрання.

Ганна Здановська

Мер Лодзя (Польща) з 2010 року

Раніше Лодзь було другим містом Польщі за кількістю населення, однак під час кризи дев’яностих років мешканці почали масово виїжджати, а місто – занепадати. З 1988 року, коли населення в місті було найбільшим в історії та складало більше 850 000 жителів, Лодзь втратив більше 150 000 містян. У 2010 році мером Лодзя стає Ганна Здановська, яка до того займала посаду заступниці мера та була членом парламенту Польщі.

Очоливши муніципалітет депресивного міста, вона визначила ціль – модернізувати його та зробити одним з провідних центрів країни. Головним її проектом стала відбудова «нового центру Лодзя», який має стимулювати розвиток бізнесу та культури в місті. Центр поділили на три зони та розробили план дій для кожної з них. Так, на місці старого вокзалу побудували великий транспортний хаб, відремонтували вулиці в історичному центрі та переоблаштували стару електростанцію на культурний простір.

Фото: Unsplash / Sebastian Glapinski

Для відновлення історичної спадщини була створена программа «Mia100 kamienic», за якою міська влада взялася відремонтувати старі житлові будинки та створити в них сучасні умови для життя.

І хоча противники Здановської багато критикували її за витрати бюджету на дорогі проекти та навіть планували провести референдум за її відставку, вона вже вдруге переобирається мером міста.

Анн Ідальго

Мер Парижа (Франція) з 2014 року

Одним з ключових пунктів передвиборчої кампанії Анн Ідальго на посаду мера Парижа було покращення екологічної ситуації в місті, адже столиця Франції входить до рейтингу міст з найбільш забрудненим повітрям, а площа зелених насаджень Парижа – найменша серед столиць Європи.

Першим її великим кроком на посаді мера Парижа стала заборона руху автівок правим берегом Сени. Так, набережну річки, на якій в середині минулого століття проклали автомобільну трасу, знову повернули пішоходам. А після того, як наприкінці 2016 року Париж затягнуло смогом, Ідальго вирішила обмежити в’їзд автотранспорту та дозволила почергово заїжджати в центр міста машинам з парними та непарними номерами в різні дні. Згодом вона заявила, що центр міста будуть регулярно перекривати для автомобілів, щоб заохотити містян пересуватися пішки та на велосипедах.

Фото: Unsplash / John Towner

Крім того, вона забов’язала облаштовувати сквери у школах для того, щоб знизити температуру повітря влітку

Зараз у Парижі щорічно проводять «дні без автомобілів», на який більшість центральних вулиць перекривають для руху автівок. У планах Ідальго – зробити центр міста повністю пішохідним та зменшити кількість автівок у два рази.

Ада Колау

Мер Барселони (Іспанія) з 2015 року

До обрання мером Барселони, Ада Колау працювала в організації PAH, яка допомагала постраждалим від іпотечної кризи в Барселоні 2008 року. У 2014 році вона покидає організацію та від місцевої платформи Barcelona en Comú балотується у мери міста, а у 2015 році стає першою жінкою в історії Барселони на цій посаді.

Читайте також: Що означає бути хорошим мером? Пояснюємо на кейсах

На думку Колау, через стрімкий розвиток туризму в Барселоні, місто перетворилося на атракціон для туристів та втратило свою автентичність. Барселону охопив «венеційський синдром» – все в місті працювало для забезпечення потреб туристів. Тож на початку терміну вона заборонила будівництво нових готелів в центрі та зобов’язала орендодавців на Airbnb отримувати туристичну ліцензію та сплачувати податки.

Фото: Unsplash / Erwan Hesry

Ще одним кроком до повернення міста людям стало запровадження концепції суперкварталів. Барселона, як і всі міста, стикнулася з надмірною автомобілізацією вулиць. Щоб побороти її наслідки, міська влада вирішила переосмислити простір кварталів та обмежити пересування автомобілем у центрі. Суперквартали складаються з дев’яти звичайних кварталів, всередині яких організовані громадські простори – парки, дитячі майданчики та пішохідні алеї. Рух автівок та громадського транспорту дозволено лише по периметру. Таким чином влада планує зменшити автомобільний трафік на 21%. Перший суперквартал створили у районі з соціальним житлом аби уникнути джентрифікації та підвищення цін на житло.

Кетрін П’ю

Мер Балтімора (США) з 2016 року

Балтімор – одне з найкримінальніших міст США. Лише за 2016 рік тут сталося 318 вбивств. Кетрін П’ю стала мером Балтімора через рік після протестів, які були викликані смертю темношкірого хлопця Фреді Грея, якого побили поліцейські.

Вирішувати проблему насильства вона взялася глобально. Замість створення додаткових поліцейських патрулів, вона поділила найбільш кримінальні райони на зони, за кожною з яких закріпили декілька поліцейських. Вони повинні забезпечувати порядок та координувати роботи в цих зонах. На вулицях почали прибирати сміття та ремонтувати занедбані будинки, щоб створити комфортне міське середовище, яке не буде сприяти злочинності. Разом з іншими працівниками мерії Кетрін особисто відвідувала ці зони, щоб поспілкуватися з мешканцями та дізнатися про їхні проблеми.

Фoто: Unsplash / Breanna Klemm

Оновлення зазнала і поліція в місті. Правоохоронці разом зі стандартною підготовкою пройшли курс філософії та літератури. На заняттях вони вивчали праці Платона, Достоєвського, а також ознайомилися з есе A Report from Occupied Territory, в якому правозахисник Джеймс Болдуїн описав переслідування темношкірих з боку поліцейських у Гарлемі.

Такий підхід вже дав результати. У 2018 році кількість вбивств зменшилася на третину в порівнянні з попереднім роком.

Валері Планте

Мер Монреаля (Канада) з 2017 року

Для Валері Планте – першої жінки-мера Монреаля – одним з головних пріоритетів стала боротьба з бездомністю. Адже згідно з переписом населення 2015 року, в Монреалі близько 3 тисяч мешканців не мали власного житла.

У 2018 році Валері Планте оприлюднила план по боротьбі з бездомністю, на який планують виділити близько 6 мільйонів доларів. Згідно з ним, в місті планують побудувати 950 соціальних та житлових центрів для людей без житла та інтегрувати їх у суспільство.

Фото: Unsplash / Dillan Choiniere

Зараз у Монреалі проводять міські фестивалі за участі бездомних, аби показати мешканцям міста, що вони є такими ж членами суспільства. Разом з цим місцева влада працює з поліцейськими та навчає їх поводитися з бездомними. У мерії вважають, що поліція повинна бути більш людяною та не ставитися упереджено до них.

Фемке Хальсема

Мер Амстердама (Нідерланди) з 2018 року

Одна з головних проблем, яку намагаються вирішити очільники Амстердама – проституція. У 2000 році в Нідерландах легалізували проституцію та публічні будинки. Стала розповсюджена так звана віконна проституція, коли жінки орендували невелике приміщення з панорамними вікнами у кварталі червоних ліхтарів, щоб надавати свої послуги. Однак ця міра не дала очікуваного результату. Райони публічних будинків залишались осередком злочинності, а їхні працівниці ставали жертвами насилля. У 2007 році місто навіть викупило декілька будівель у кварталі червоних ліхтарів, щоб закрити в них борделі.

Фото: Unsplash / Daria Nepriakhina

У 2018 році Фемке Хальсема запропонувала видавати жінкам дозволи працювати не тільки в кварталі червоних ліхтарів, але й в усьому місті. На її думку, це має заохотити жінок не працювати у “вікнах”, де вони регулярно піддаються насиллю з боку туристів. Таким чином Фемке планує змінити сприйняття району Де Валлен – найбільшого кварталу червоних ліхтарів – та убезпечити жінок.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?