Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 282 днів. За цей час ми опублікували 23535 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Події фільму «Той, що біжить лезом» (Blade Runner), знятого у 1981 році Рідлі Скоттом за романом Філіппа Діка 1968 року, починаються першого листопада 2019 року. Низка видань присвятила цій даті матеріали, в яких порівнюються образ майбутнього з фільму та сьогоднішня реальність.

AIN.UA зазначає, що місто 2019 року уявлялося як місто зі значним соціальним розшаруванням, поділене на ізольовані зони. Набільш привілейовані містяни взагалі переселилися на інші планети.

Урбанізм. Місто перенаселене, тому домінують хмарочоси. У той час як багатії живуть у баштах, бідні ховаються у нетрях. Всередині квартир – звичний побут 1980-х.

У Києві 2019 року щобільше набувають популярності закриті житлові комплекси, а соціальне розшарування лишається однією з нагальних проблем. Також за останні роки панораму Києва значно змінила високоповерхова забудова.

Антиутопічне місто у фільмі також перенасичене рекламою: великі екрани затуляють фасади будинків, безліч неонових вивісок та проєкцій. У сучасному Києві так само чимало зовнішньої реклами, але більшість європейських міст дбають про візуальну чистоту вулиць.

Ліворуч кадр із Blade Runner, праворуч — київський ТРЦ Gulliver. Зображення: AIN.UA

Транспорт творці фільму уявляли таким, що відповідає вертикальній структурі міста – це аеромобілі. Щоправда, невідомо, на якому паливі вони пересуваються – на бензині, електриці або водороді.

Наразі ідея повітряних автомобілів справді активно розробляється, але європейські міста намагаються розвивати таку структуру мобільності, в якій переваги має громадський транспорт, велосипеди та рух пішки.

Мода. Костюми у фільмі Blade Runner передусім базуються на естетиці 1980-х, але дизайнери також ввели лінію костюму 1940-х, надихнувшись детективними фільмами тих часів. Стиль 1940-х можна добре роздивитися у вбранні детектива Ріка Декарда та реплікантки Рейчел. Можна стверджувати, що сучасний одяг значно більш функціональний та менш переобтяжений деталями. Також зараз складно уявити на жительці сучасного міста таку шубу – явно з натурального хутра – як на Рейчел.

У Blade Runner чимало людей на вулицях носять шляпи з широкими полями та парасольки для захисту від токсичних опадів, а також захисні маски. Цю візію можна вважати недалекою від правди, оскільки забруднення повітря у 2019 році справді стає все нагальнішою проблемою, особливо у менш розвинених країнах.

Героїня Деріл Ханни наносить макіяж за допомогою аерографа

Їжа. У місті в фільмі ми бачимо дуже багато яток зі стріт-фудом на зразок азійського. Так, Рік Декард їсть на вулиці лапшу.

Читайте також: Розквіт чи вже занепад: що відбувається з київським ресторанним ринком? Відповідають експерти

Цифрові технології. Прогнози щодо розвитку комп’ютерів та інших гаджетів у фільмі виявилися надто несміливими. У стрічці не показано ані смартфонів, ані лептопів, а ЕВМ мають примітивний у сучасному розумінні інтерфейс та опуклі екрани з низькою роздільною здатністю.

Про те, як стрічка «Джокер» відображає соціоекономічний контекст Нью-Йорка 1970-1980-х, читайте в нашому матеріалі.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button