Чи законна надбудова «будинку Лисенка» на Ярославовому Валу?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Мар’яна Матвейчук

На будинку №15 на Ярославовому Валу помітна надбудова на горішньому поверсі.

Активісти руху «Мапа Реновації» дослідили законність надбудови у ході реконструкції. За консультацією вони звернулися до Юрія Брикайло, адвоката (містобудівне та земельне право) та CEO DREAMDIM. Як виявилося, надбудова докуменально оформлена як реконструкція окремих приміщень, а не як реконструкція з надбудовою.

«Із відповідей, отриманих від органів державного архітектурно-будівельно контролю, стало відомо, що надбудова над вказаним будинком оформлена, як реконструкція окремих приміщень (три дозвільних документи, в яких зазначено, що така реконструкція віднесена до найнижчого класу наслідків – СС1), а не як реконструкція (з надбудовою) будинку, яка б відносилася до вищого класу наслідків (не нижче СС2). Вищий клас наслідків, зокрема, вимагає обов’язкового проведення експертизи проектної документації», – пояснив Юрій Брикайло.

Громадські активісти припускають, що отримані дозвільні документи не відповідають обсягу робіт.

«Поки нами не отримано усі вихідні дані та копії дозвільних документів, ми не можемо однозначно стверджувати про порушення, проте з огляду на те, які проводяться роботи, а також на те, що дуже розповсюдженою є практика “подрібнення” об’єктів будівництва (та, відповідно, реконструкції) на “менші” саме з метою заниження класу наслідків, висока ймовірність, що оформлені дозвільні документи не відповідають вимогами чинного законодавства України», – пояснюють активісти з «Мапи Реновації».

Встановлюють наявність правопорушень відповідні органи державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, будинок №15 на Ярославовому Валу потрапляє в буферну зону Софії Київської, а це значить, що максимальна висота будівлі обмежується 18 метрами.
Також у буферній Зоні Софії Київської заборонено змінювати історичне розпланування, перевищувати висоту прилеглої історичної забудови новобудовами і надбудовами та порушувати історичний силует панорам.

Варто звернути увагу, що записи видачі містобудівних умов та обмежень щодо цього будинку відсутні в реєстрі містобудівних умов. Як наслідок, неможливо встановити передбачену висотніть. Зауважимо, що замовник не мав права подавати повідомлення про початок виконання будівельних робіт за відсутності містобудівних умов.

«Окрім того, Проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», – пишуть активісти.

Мапа Реновації також дослідила історію самого будинку. З 1999 року власником будинку на Ярославому валу є ТОВ «РЕАЛ ГРУП», яке, за даними ЗМІ, отримало будинок в обмін на 25 квартир загальною площею 1600 м.кв. (це близько двох третин площі будівлі). З того часу будинок був порожнім. У 2013 році київські фотографи розмістили у вікнах перших двох поверхів величезні дореволюційні фотопортрети.

Фото: Київське благодійне товариство

У 1984 році будівлю взяли на облік як пам’ятку історії. Це меморіальний будинок, де в 1904 році Лисенко заснував музично-драматичну школу. Але через три роки будівлю позбавили статусу пам’ятки: вказана причина — «будинок знесено». Як виявилося, Лисенко відкривав школу в одноповерховій садибі, а не в теперішній сталінці. Садибу ту зруйнували ще в 50-х роках, а отже внесення будинку в реєстр пам’яток — помилка.

Архіви радянських рішень. Фото: Мапа Реновації

У 2015-му будинок знову з’являється в реєстрі пам’яток історії. У цьому ж році на фасаді з’являється табличка. Але в переліках пам’яток за 2017-2019 роки будинку немає. Міністерство культури відповіло, що «будівля визнається пам’яткою місцевого значення».

Дослідженням займалися Юлія Брикало, Юрій Брикайло та Ліза Пасічник, які зібрали всі відповіді держструктур.

Нагадаємо, Максим Бахматов, радник Київського міського голови, неодноразово заявляв, що у разі виявлення небезпечної надбудови чи надбудови в історичній частині міста, власник повинен демонтувати її за свій рахунок. У КМДА також закликали громадськість допомагати у демонтажі незаконних надбудов.