Коли карантин закінчиться, а ризики для здоров’я населення будуть мінімізовані, негативні економічні наслідки пандемії можуть стати наступним значним викликом для України та світу. 

Детальніше про те, наскільки вдалими є нинішні дії влади та який економічний спад варто очікувати, розповіли експерти Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, Марія Репко та Дмитро Горюнов. «Хмарочос» публікує основні тези прес-конференції.

Як пандемія і карантин впливають на світову економіку?

Ми всі бачили графік, як карантинні заходи допомагають стримати поширення вірусу, «вирівняти криву». Але існує також обернений графік: чим більші карантинні заходи, тим більше страждає економіка, посилюється рецесія. Адже карантин – це закриття магазинів, готелів, ресторанів, інших бізнесів. Спрогнозувати рівень падіння економіки поки важко, але він залежить від того, як довго триватимуть та наскільки жорсткими будуть ці заходи.

Ми повинні розуміти, що ця рецесія на графіку – жертва, на яку ми всі йдемо, щоб під час пандемії люди могли отримати достатню медичну допомогу та вижити. Якщо замість того, щоб сидіти вдома, ми продовжуємо гуляти, – ця жертва виявиться марною. 

Аналітики оцінили, що пандемія іспанського грипу в 1918 році спричинила втрати 6% глобального ВВП. Вартість поточної кризи передбачити важко, ще в середині лютого ми мали зовсім інші оцінки. Зараз говорять про втрати до 10% глобального ВВП.

Що це означає для бюджету України?

Втрати 10% ВВП трансформуються в близько 4% дефіциту бюджету. В нас вже закладено 2%, тобто разом маємо дефіцит у 6%. Спеціальні заходи також будуть коштувати дорого, перш за все, витрати на охорону здоров’я. Зараз на галузь витрачають 3% ВВП на рік, і вона серйозно недофінансована. Можемо припустити ще додаткові 1.5% до дефіциту. Плюс заходи для підтримки економіки: в Італії, Великобританії та Німеччині, наприклад, на них заклали близько 1.5% ВВП.

Дохідність наших єврооблігацій, тобто вартість запозичень для України на світових ринках дуже стрімко зросла до 11-14% річних. На таких умовах ми не можемо запозичити кошти, щоб профінансувати дефіцит бюджету. Тому найбільший ризик для України – що коштів просто не вистачить.

Зараз ключовий елемент – це програма МВФ. Це чи не єдиний спосіб, у який ми будемо здатні фінансувати дефіцит бюджету і розплачуватися за боргами. Для цього потрібно виконати дві умови співпраці: прийняти закон про неможливість повернення банків-банкрутів попереднім власникам та закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Чи ефективно допомогати бізнесу?

Заходи для підтримки бізнесу (податкові канікули), які запровадили в Україні, дієві, але все ж недостатні. За оцінками, цей пакет заходів коштує державі близько 8 млрд гривень. Це 0.2% нашого ВВП, що не багато в порівнянні з іншими країнами (у США, наприклад, пропонують витратити до 5% ВВП). Водночас, заходи можуть доповнити або продовжити, і тоді сума значно зросте. 

Пакет заходів для підтримки бізнесу недостатньо таргетований. Він не враховує різні потреби малого, середнього та великого бізнесу та не виділяє сектори, які постраждають більше внаслідок карантину.

Найбільше постраждають сфери туризму, авіаперевезень, індивідуальних послуг, готельний та ресторанний бізнеси, кіно та окремі освітні організації. У “червоній зоні”, яка точно постраждає від нинішньої ситуації, опинилися 18 тисяч юридичних осіб і 353 тисячі фопів, що разом відповідають за 2.5% українського ВВП (за статистикою 2018 року). У зоні ризику – ще третина українського ВВП. 

В Україні важко допомогти малому бізнесу, бо він досить сильно тінізований. Заходи, які впроваджують в інших країнах, не працюють ефективно в Україні: ми не можемо забезпечити суттєві податкові канікули, бо бізнеси і так платять дуже мало податків; ми не можемо компенсувати заробітну плату працівника, бо вони влаштовані неофіційно або, в кращому випадку, отримують мінімальну зарплатню. 

Як ефективно допомогти українцям у кризові часи?

Ми пропонуємо фокусуватися на потребах конкретних людей. Варто спростити оформлення безробіття у центрах зайнятості через дистанційні канали та почати соціальні виплати. Допомогу по безробіттю варто розширити на мікропідприємців (без закриття ФОПу) та тих, хто втратив заробітну плату без втрати робочого місця. Інструменти допомоги працівникам є більш таргетованими, ніж допомога бізнесам.

Тисяча гривень пенсіонерам – це одноразова витрата у 9 млрд гривень. Така політика зараз розглядається навіть у світовій практиці, це не абсолютний популізм. Але і не таргетована підтримка. Взагалі, заходи в усіх країнах дуже відрізняються: це нова ситуація, і ніхто ще не впевнений, який підхід найбільш дієвий.

Чому важлива соціальна підтримка? Якщо людина не має доходу, вона зводить споживання до мінімуму. Бізнеси не отримують клієнтів та споживачів, не можуть платити працівниками та постачальникам і так далі. Режим жорсткої економії – це раціональна поведінка для індивіда, але катастрофічна для економіки держави. Тому важливо дати людям впевненість в тому, що вони матимуть, що їсти завтра, а криза і карантин – це лише тимчасово.

Читайте також: Наука, економіка, історія – 30 книжок, які можна замовити онлайн прямо зараз