Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Найактуальніше питання сьогодні для міст — як вони повертатимуться до узвичаєного життя після карантину, адже багато з них вже пройшли пік захворюваності. Більшість європейських міст вже працюють над стратегією такого повернення.

Очільники багатьох великих міст досліджують не лише те, як люди зможуть безпечно вийти зі своїх домівок, налагодити роботу та відновити спілкування в той час, коли загроза ураження вірусом все ще залишається.

В Італії перш за все вивчають, як потрібно змінити транзитні звички користувачів громадського транспорту. Ще немає остаточного висновку про те, яку роль відіграють наземний громадський транспорт і метро у розповсюдженні інфекції, але не виключають, що вони стануть джерелом розповсюдження, коли пасажирів стане багато.

Тож в Мілані планують обмежити наповненість метрополітену на рівні меншому  за дві третини до навантаження перед карантином (замість 1,4 мільйона користувачів щодня — до максимум 400 тисяч).

Натомість тут розширюють мережу для велосипедних та піших прогулянок. Протягом літа у центрі ​​міста переоблаштують більше ніж 30 кілометрів дорожнього простору, щоб зробити доріжки для велосипедистів та пішоходів. Автомобілі, що рухатимуться центром, зобов’язані будуть дотримуватись нового швидкісного обмеження — 30 кілометрів на годину. Головна мета — уникнути навантаження на громадський транспорт і надати пішоходам та велосипедистам більше простору для безпечного руху.

Візуалізація того, як виглядатимуть вулиці Мілану після запровадження плану Strade Aperte.

Мілан — не єдине європейське місто, що серйозно розглядає можливості щодо зменшення кількості автомобілів. Так, очільниця Риму Вірджинія Раджі прагне заохотити містян до придбання електровелосипедів. У Берліні, де на період карантину тимчасово переоблаштували смуги для велосипедистів, влада також розмірковує, як тепер упостійнити це нововведення.

Фото: Markus Streim

З 4 травня центр Брюсселю стане зоною із перевагою для велопішохідного руху. Автомобілі зможуть рухатись тут зі швидкістю не більше 20 км/год і зобов’язані будуть першочергово надавати дорогу пішоходам та велосипедам.

У регіоні Іль-де-Франс, центром якого є Париж, карантин дав змогу пришвидшити розбудову мережі велосипедних доріжок, що поєднуватимуть передмістя та центр міста. Як відомо, літня Олімпіада 2024 року відбудеться в столиці Франції, тож виникла пропозиція створити мережу з велодоріжок — всього до 250 км нових велосмуг. Вони стануть окремою перевагою департаменту Сена-Сен-Дені, де у 2024 році проводитимуть олімпійські заходи. Протягом наступних п’яти років мерія міста готова інвестувати в розбудову цієї мережі 150 мільйонів євро. Перші велосмуги відкриють у травні цього року.

Схема запланованої мережі велосипедних доріжок, що з’єднають центр Парижу з передмістям. Фото з Twitter газети Le Parisien

Нещодавно муніципалітет ще одного французького міста Монтрей оприлюднив візуалізацію проєкту, на якому зображена повноцінна веломережа з велодоріжкою з двостороннім рухом, розміткою та велопарковками.

Фото обкладинки: Gonzalo Fuentes / Reuters

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button