Девелопер вважає, що новий будинок вписаний в оточуючу забудову з «ювелірною точністю». Ілюстрація: bud.com.ua

За цією адресою, впритул до історичних будинків та гуртожитку заводу «Арсенал», компанія bUd development зводить 50-метровий ЖК «Арсенал House» — це майже вдвічі вище, ніж можна будувати у Центральній планувальній зоні Києва.

Спочатку місцеві мешканці виступали проти будівництва, побоюючись руйнування власних осель. Згодом вони по-справжньому розізлились: під час робіт на будмайданчику на кілька днів зникло опалення в їхніх житлових будинках; довелося померзнути й учням гімназії, розташованої неподалік. 

«Хмарочос» розповідає, з чого почалося це протистояння, що планує девелопер і чому його проєкт викликає такий спротив?

На уроки — в шапці

Позаминулого тижня батьки школярів, які навчаються у Печерській гімназії №75, на розі Московської вулиці та Бутишева провулку, змушені були забирати їх з уроків: у школі кілька діб не було опалення, тож вона, за словами батьків, «перетворилася на льодовик».  

Першою про це повідомила журналістка та мистецтвознавиця Зоя Звиняцьківська: її донька навчається у цій гімназії, а сама родина живе по сусідству. Того понеділка, 16 листопада, тепло зникло не лише у гімназії, але й у шести навколишніх будинках. 

Всі вони, ніби за периметром, оточують вже багато років огороджений пустир на Московській. Його почали активно «освоювати» цього літа — і, на думку мешканців, саме роботи, що активізувалися за будівельним парканом, «заморозили» їхні оселі. 

«Справа в тому, що забудовник почав робити свої комунікації. Так, в опалювальний сезон. У нашому та інших сусідніх будинках опалення відключили на дві доби, а на будмайданчику відбуваються роботи з тепломережею, які я бачу просто з вікна», — написала тоді Звиняцківська, наголосивши, що це будівництво ведеться «без дозволів та відповідності містобудівним умовам». 

Те, що впродовж двох діб гімназія змушена була працювати без опалення, підтвердила «Хмарочосу» її директорка Галина Поварчук. Вона каже, що температура у класах ледь сягала 12 градусів: при цьому, за офіційною інформацією від районної адміністрації, мова йшла про звичайну аварію, з якою чомусь не змогли швидко впоратися.   

 «Іншу, неофіційну версію ми почули від батьків: мовляв, все через те, що будівельники, які працюють поруч, врізалися до тепломережі. Діти скаржилися на холод: у деяких кабінетах можна було сидіти, вдягнувши теплий одяг, але в інших це не допомагало. На щастя, наприкінці тижня опалення було повністю відновлене», — розповіла Поварчук.

Ми звернулися за коментарями до забудовника bUd development. У компанії підтвердили, що «здійснюють винесення мереж з-під плями забудови», але наполягають, що «аварії тепломереж жодним чином не пов’язані з будівельними роботами». 

«Ми розуміємо всю незручність цієї ситуації для усіх мешканців довколишніх будинків та хочемо запевнити громадськість у нашій прихильності ідеалам відкритості та взаємовигідної співпраці для сталого зростання та розвитку міста Києва», — запевняє девелопер.

Втім, налагодити «взаємовигідну співпрацю» з мешканцями йому поки що не вдається. 

«Прийшли на все готове»

Перший людний протест проти ЖК «Арсенал House» відбувся два місяці тому, 1 жовтня. Тоді місцеві мешканці блокували проїзд по Московській, вимагаючи зупинити будівництво, яке, на їхню думку, може зруйнувати прилеглі будинки. 

Зараз воно ведеться на пустирі між дореволюційними будинками, заводським гуртожитком та оптико-механічним коледжем: над усіма ними має вирости багатоповерховий житловий комплекс, призначений, як пишуть на сторінці проєкту, для «успішних і респектабельних людей». 

Попри те, що девелопер обіцяє «з ювелірною точністю» вписати новий ЖК в оточуючу забудову, він буде доволі масивним, простягнувшись вздовж вулиці каскадом від 7 до 16 поверхів. 

Мешканці, під чиїми вікнами вестиметься будівництво, не в захваті від такої перспективи. Деякі старожили ще пам’ятають невисотну забудову цього кварталу: раніше на місці пустиря стояла двоповерхова садиба. До початку Другої світової війни у ній розміщалися офіцерський клуб і фабрична школа. Під час війни, як свідчить історик-києвознавець Михайло Кальницький, будинок був зруйнований — і тут звели невеликий гуртожиток для робітників «Арсеналу».

Фасад гуртожитку перед остаточним знесенням. Фото: luckywalrus

 «Судячи з простенького прямокутно-коридорного планування та ігнорування фронту вулиці, це (архітектура будинку — ред.) схоже на десь позичений проєкт, довільно прив’язаний до місцевості», — писав Кальницький у 2008 році, вже після того, як цю будівлю несподівано і поспіхом знесли.

Тепер жителі бояться, що те ж чекає і на їхні старі будинки, які не витримають такої масивної прибудови. 

— Вони будуватимуть 16 поверхів догори та три поверхи вниз, — розповідає «Хмарочосу» місцева мешканка Віра, одна з найактивніших противниць проєкту. — При цьому ігнорують, що тут, у центрі, взагалі не можна зводити вище дев’яти поверхів. А ми вже маємо проблеми у наших будинках: десь рве труби, десь з’являються тріщини, хоча активна фаза робіт ще не розпочалася. Суди ж, де ми оскаржуємо видані забудовнику МУО, постійно переносяться — на відміну від будівництва, яке триває просто зараз.

Зазначимо, що Окружний адміністративний суд міста Києва, через який мешканці намагалися оскаржити видані забудовнику МУО, відмовився відкривати провадження у цій справі. Суддя вирішив, що цей спір — не компетенція адміністративного суду, хоча саме ОАСК, наприклад, коригував у МУО дозволену висотність або зобов’язував дозволити проєктування житла на громадських територіях.

Щоправда, після блокування жителями вулиці до справи підключилася Печерська РДА, яка організувала круглий стіл між мешканцями та забудовником. Але це ні до чого не привело: у девелопера наполягали, що «тріщини та дефекти жодним чином не пов’язані з початком будівництва», посилаючись на результати проведеної експертизи.

У коментарі «Хмарочосу» забудовник зазначив, що проводить роботи на підставі дозволу від ДАБІ — і це є підтвердженням того, що «розробка та погодження проектної документації були зроблені належним чином та з урахуванням всіх вимог». 

Ілюстрація: bud.com.ua

Втім, на думку архітектора Віктора Зотова, ця забудова ускладнить життя не лише своїм сусідам, але й всьому району.

— Нове будівництво має щось давати місту, розвивати його, привносити нову інфраструктуру, — розповідає він «Хмарочосу». — А цей будинок лише остаточно закоркує Московську вулицю, значно погіршить інсоляцію сусіднім будинкам і «сяде» на чинні інженерні комунікації: воду, світло, каналізацію. З архітектурної точки зору він погано вписаний в навколишню забудову, особливо це стосується висотності. Але головна його проблема — саме інфраструктурна: це, фактично, паразитування на міській тканині, бездумне її ущільнення заради прибутку. Це будівництво не вирішить жодної з проблем району, а лише ускладнить їх.

Ділянка, на якій зараз ведуться роботи, з 2017 року належить ТОВ «Расмус». За інформацією видання «Наші гроші», ця компанія пов’язана із народним депутатом від ОПЗЖ Вадимом Столаром та головою правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» Ігорем Кушніром. 

До речі, з діяльністю Київміськбуда пов’язують і компанію bUd development: остання нібито активно використовує «виробничі потужності» муніципального холдингу — і може обирати для будівництва найбільш «ласі» локації у районах із вже розвиненою інфраструктурою. 

Про цю співпрацю детально пише автор сайту KtoStroit.com, який складає рейтинг київських забудовників. Зокрема, він згадує, як будували один із перших житлових комплексів компанії, ЖК «Наш будинок» на Галаганах: 

 «Комплекс вирішили втиснути між старим житловим фондом, фактично людям прямо на подвір’ї. Були протести і конфлікти. Кооперація Київміськбуду і bUd development відмінно спрацювала. Весь негатив намагалася витягнути на себе bUd development – нібито це їх проект, а Київміськбуд тільки допомагає його реалізовувати і не має відношення до конфлікту. А ось для інвесторів купувати у надійного забудовника в особі Київміськбуду – було спокійніше…».

Найновіший проєкт bUd development теж безпосередньо пов’язаний із Київміськбудом: компанія зводитиме ЖК «Symbol» на Лук’янівці, чиє будівництво ще минулого року анонсував саме муніципальний забудовник — з одночасною реставрацією історичної садиби Багговута.