Складно уявити собі життя в місті без зелених насаджень. Вони створюють тінь, зменшують рівень шуму і пилу в місті, прикрашають вулиці та милують око. Попри це  київські дерева весь час стають жертвами комунальників – часто їх зрізають під стовбур, а то й повністю рубають у ході капітального ремонту, як це нещодавно зробили на вулиці Франка. 

«Київзеленбуд» разом зі вченими, арбористами та юристами розробив для Києва нові правила догляду за кронами дерев. Невдовзі документ потрапить на розгляд Київської міської ради. Зараз в Україні діють норми утримання зелених насаджень, ухвалені у 2006 році, де взагалі не прописаний догляд за кроною. «Хмарочос» розпитав в озеленювачів, чи допоможуть нові правила зупинити масове знищення дерев, яке триває вже не перший рік.  

Догляд за деревом як живим організмом

Як пояснюють арбористи, нові правила – це крок уперед у міському озелененні. Важливо, що дерево у цьому документі визначають як живий організм, «частини структури якого впливають одне на одного так, що вони функціонують разом як біологічна система». 

«Коренева система при всіляких будівництвах та реконструкціях страждає не менше, ніж крона при неправильному обрізанні», – пояснює арборист Валентин Скубак. Тому принциповим є цілісний підхід до утримання дерев із розумінням надзвичайної їхньої важливості у міському середовищі. Зважаючи на це, наявність слова «догляд» у назві документу (а кронування є лише одним із його видів), є добрим знаком. 

«Багато хороших речей у нових правилах запозичили з німецької методички про догляд за деревами, яку для Львова переклав GIZ», – розповідає Ілгам Гасанов, урбаніст та озеленювач. 

Загроза омолоджувального обрізання

Засадничим недоліком презентованого документу є наявність серед методів догляду омолоджувального обрізання. Експерти давно говорять про його шкідливість. Рослина після цього одразу всихає або живе лише кілька років. Через втрату крони припиняється процес фотосинтезу, який забезпечує дереву живлення. Як наслідок, через кілька років обрізане дерево вимушено стає аварійно небезпечним. Деякі породи, наприклад, клен, біла тополя, береза, хвойні, взагалі не толерують такого обрізання і після нього максимально швидко гинуть. Через це у Львові омолоджувальне обрізання заборонили ще рік тому. 

Попри це, в нових правилах для Києва йдеться про три ступені омолоджувального обрізання крон – слабке (зняття 25% і більше надземної маси), помірне (зняття 25-50% надземної маси) та сильне (зняття 50% і більше надземної маси). 

«Це нівелює попередні рекомендації в тексті, де сказано не знімати більше 20% крони, – зазначає Ілгам Гасанов. – По суті, омолоджувальне обрізання передбачає обрізання дерев “під стовбур”.Через п’ять-десять років такі дерева будуть менш стійкими. Замість однієї сильної гілки виростає багато слабких. Вони конкурують між собою, а дерево витрачає більше ресурсу на ці дрібні пагони». 

У 2018 році Київрада встановила мораторій на омолоджувальне кронування. Заборона мала діяти два роки і не стосувалася аварійних дерев. Упродовж цього часу міська влада повинна були розробити нові правила кронування. Громадськість помічала, що комунальники не завжди дотримувалися мораторію, називаючи обрізання «аж до самого пенька» санітарним. Хоча останнє передбачає видалення лише пошкоджених, конкуруючих і сухих гілок. 

«Наприкінці 2020 року мораторій утратив чинність. Увесь минулий рік мережа була знову переповнена фотографіями понівечених дерев», – розповідає Ілгам Гасанов. По суті, наявність омолоджувального кронування дискредитує актуальність нового документа. 

Відсутність механізмів контролю

Відповідальність і публічність – два важливі принципи, які дозволяють контролювати якість виконання будь-яких робіт у місті.

З одного боку, в нових правилах сказано, що «виконавець робіт несе відповідальність за обрізування (пошкодження) дерев до ступеня припинення росту відповідно до чинного законодавства України». З іншого боку, механізми контролю за можливими порушення ніяк не прописані. 

«Ми зараз говоримо про людей, які працюють по вісім годин на добу за досить невелику зарплату і часто з не дуже якісним інструментом. Працівники часто втомлені і перевантажені, – розповідає Ілгам Гасанов, який також спробував себе у ролі озеленювача. – Має бути заявлена матеріальна відповідальність конкретного працівника за кожну неправильно обрізану гілку. У Львові це основний фактор дотримання нових норм». 

Із публічністю теж не все так просто. Нещодавно Київрада зобов’язала комунальників за десять днів публікувати адреси, за якими будуть проводитися роботи з обрізання чи видалення дерев. Але чи оприлюднюватимуть самі завдання на проведення догляду за кронами, зразок яких наведений у нових правилах, невідомо. А яка користь від паперових бланків у шухлядах комунальних підприємств? 

На думку Володимира Ветроградського, професійного арбориста та інженера-будівельника, слід змінювати самі підходи до робіт, забезпечувати якісну матеріально-технічну базу і відповідну оплату складної праці. 

«Будь-які правила, якими б коректними вони не були, не можуть суттєво вплинути на ситуацію. Неодмінно має бути контроль якості: матеріальні винагороди за добре виконану роботу або штрафи за створення аварійних ситуацій. Крім того, будь-які маніпуляції з кроною та кореневою дерев не мають виконувати працівники Київобленерго, ШЕУ чи Київводоканал», – вважає Володимир Ветроградський.