Кліматичну кризу в Афінах погіршують помилки містопланування

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 290 днів. За цей час ми опублікували 23590 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Дим від пожеж над Афінами, серпень 2021. Фото: Anasmeister / Unsplash

Цього літа Греція зазнала рекордної теплової хвилі, коли температура в Афінах сягала 44 градусів, і потерпала від масштабних лісових пожеж. Забетоновані річки, хаотична забудова та любов до автомобілів заважають місту чинити супротив кліматичним змінам, повідомляє New York Times.

«Я могла лише вдихати повітря короткими пекучими ковтками», – розповідає афінянка Елені Мірівілі про один із найспекотніших днів. Попіл від пожеж зробив її чорний одяг білим.

Мірівілі – онука відомого грецького письменника Стратіса Мірівіліса та професорка соціальної антропології. У 2014 році її обрали до міської ради Афін, і кілька років вона була заступницею мера з питань клімату. Зараз вона очолює групу з протидії змінам клімату, що фінансується Adrienne Arsht-Rockefeller Foundation Resilience Center.

Фото: Dimitris Chapsoulas / Unsplash

Якщо нічого не робити, вважає вона, Афіни в недалекому майбутньому перетворяться на суцільний «тепловий острів» з порожніми вулицями і кав’ярнями, з меншою кількістю туристів, з постійним відтоком мешканців. Перші ознаки такого перетворення вже помітні.

«Щаслива, що я тут не живу, – зазначає 30-річна вчена Марія Цані, яка переїхала в Нідерланди та вирішила провести кілька днів на батьківщині. – Тут немає парків, бракує дерев, і коли немає тіні, гуляти містом важко».

48-річний працівник Панаґіотіс Насос стверджує, що щороку спека стає все сильнішою. Через це його зміни стали починатися значно раніше.

На думку Мірівілі, саме в Афінах було б цікаво реалізувати програму заходів проти спеки. Грецька столиця поєднує в собі європейські та близькосхідні культури, вона не є ані надто багатою, ані дуже бідною. Це друге за щільністю населення, після Парижа, місто Європи.

Після громадянської війни 1946-49 років почалася сильна міграція з периферії й Афіни почали хаотично забудовуватися новим житлом. Житлові будинки зводили коштом садів і парків. Зараз цей надмір бетону та чорні просмолені дахи активно вбирають тепло. А чим більше місто розширювалося, тим важливішою ставала роль автомобілів – і, відповідно, з’являлися все нові кілометри асфальтованих доріг.

Фото: Nomadic Julien / Unsplash

Спека сильно відчувається вночі, коли температура начебто має знизитися, але поверхні навпаки починають віддавати ввібране вдень тепло.

Брак озеленення в Афінах також означає, що в разі сильних злив коріння дерев не зможе ввібрати всю вологу. Більш того, кілька десятиліть тому місто забетонувало свої річки, які зараз могли би приймати надлишок води. Мірівілі прогнозує нищівні повені.

Наразі у планах кліматичної групи – обладнувати квартири кондиціонерами, створити мережу центрів для охолодження (як це зробили у Канаді під час липневої теплової хвилі) та переконати електропостачальні компанії переспрямовувати енергію з промислових зон на житлові під час таких екстрених подій. Також вважають, що слід зробити асфальт більш світловідбивним, а покриття дахів затулити сонячними панелями й садами. Крім того, протягом наступних п’яти-десяти років в Афінах слід висадити тисячі нових дерев.