Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 246 днів. За цей час ми опублікували 23263 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Кадр із серіалу «Гра в кальмара»

Надпопулярний телесеріал «Гра в кальмара», що вийшов на Netflix 17 вересня, звернув увагу на реальні проблеми південнокорейської версії капіталізму, зокрема, на боргову кризу. Взяти позику в цій країні так само просто, як купити чашку кави, повідомляє The Guardian.

Борги домогосподарств у Південній Кореї зараз перевищують ВВП, це безпрецедентна для Азії ситуація. Одночасно в країні чимдалі збільшується прірва в доходах, зокрема через значний рівень безробіття серед молоді та зростання цін на нерухомість у великих містах.

«Гра в кальмара» ілюструє, як раптове звільнення, невдале капіталовкладення або просто низка невдач можуть запроторити людину в боргову яму.

«Загальна сума боргів звичайних південнокорейців перевищує суму ВВП на 5%. Для конкретної людини це значить, що навіть якщо ти цілий рік економив кожну зароблену копійку, ти не в змозі виплатити свій борг. І кількість людей, які мають проблеми з боргами, збільшується у геометричній прогресії», — зазначає директор Real Good Economic Research Institute Лі Ін Чхоль.

У відповідь на боргову кризу фінансові інституції почали обмежувати можливість брати у борг. Однак навряд такі заходи вирішують проблему браку грошей і банкрутства, особливо на тлі пандемії.

Видання наводить у приклад 35-річного сеульця Чхоя (ім’я вигадане), який працює кур’єром доставки їжі та знімає кімнату в хостелі, «трохи більшу за труну». Два роки тому він працював програмістом в IT-компанії у Пангьо, корейському аналогу Кремнієвої долини. Понадчасова робота та пізні зміни підірвали його здоров’я, і він із дружиною вирішив відкрити паб в Інчхоні. Чхой каже, що просто хотів мати можливість спати щодня хоча б на годину довше.

Але власний бізнес став жертвою пандемії COVID-19, коли барам і ресторанам заборонили працювати після 21:00. Часом до пабу не заходив ані один відвідувач протягом всього дня. Після того, як не вдалося сплатити оренду за чотири місяці, подружжя звернулося до банку по позику й заклало будинок.

Очікувано, з часом доводилося брати все нові борги, щоб виплатити старі. Згодом Чхой уже навіть не звертав уваги на процентну ставку. Його телефон розривався від дзвінків і повідомлень із вимогою виплатити борг. Зрештою його дружина поїхала в іншу частину країни, де знайшла роботу в ресторані, а двох дітей довелося прилаштувати до бабусі й дідуся.

Чхой не дивився «Гру в кальмара». У нього немає грошей на підписку Netflix. «Крім того, навіщо мені дивитися на купку людей із величезними боргами. Я можу подивитися в дзеркало», — каже він.

Висвітлюючи соціальні проблеми, «Гра в кальмара» наслідує інший південнокорейський фільм — «Паразити», що здобув чотири «Оскари». Показане у стрічці житло — реальність для багатьох жителів Сеула. Після успіху фільму муніципалітет столиці пообіцяв покращити умови 1500 родин, які живуть у таких напівпідвальних приміщеннях.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button