Рига вирішила долю головного радянського монументу. По всій країні зносять пам’ятники

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 277 днів. За цей час ми опублікували 23486 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

13 травня муніципалітет Риги ухвалив рішення знести пам’ятник радянським воїнам. Демонтаж має відбутися до кінця року. Слідом за столицею пам’ятники часів СРСР демонтують або переносять і в інших містах Латвії, повідомляє Current Time.

Пам’ятник воїнам Радянської армії в парку Перемоги у Ризі намагалися знести вже за десять років після його встановлення. Щоразу це призводило до політичних скандалів. Проти виступали російські дипломати та проросійські латвійські політики. Водночас значна частка населення ставилася до цієї спадщини нейтрально. Та думка багатьох кардинально змінилася після лютневого вторгнення Росії в Україну.

«До цього року я нейтрально ставилася до пам’ятників радянським воїнам. Мені здавалося, їх слід залишити: можливо, є люди, які справді вшановують полеглих. Але враховуючи нинішню ситуацію, цим пам’ятникам більше немає місця в нас. Ми — вільна країна і ми не мусимо шанувати радянські традиції», — розповідає Гіта, учасниця акції за демонтаж монументу.

20 травня на акцію проти радянських пам’ятників прийшло понад 5 тисяч людей. Учасники вимагали демонтувати всі пам’ятники часів СРСР у Латвії, а також перейменувати вулиці, площі та сквері, які досі мають назви на честь радянських функціонерів.

Загалом, згідно з опитуваннями, 70% латвійців виступають за демонтаж пам’ятника в Ризі чи принаймні не проти.

«Цей пам’ятник зробили частиною культу “победобесия”. Дев’яте травня з дня, коли люди згадують загиблих і дуже стримано святкують перемогу, — бо ця перемога була дуже кривавою та тяжкою — перетворилося на шабаш. Це ніяк інакше не назвеш, що відбувалося біля пам’ятника. Шашлик, водка, концерти, салюти», — коментує політолог Філіпп Раєвський.

Перша хвиля відмови від радянської спадщини у Латвії відбувалася у 1990-х роках. З міських площ прибрали статуї Леніна, а також перейменували названі на його честь вулиці. Та досі лишилися такі як, наприклад, Московський сквер у Ризі.

12 травня Сейм Латвії ухвалив рішення вийти з договору з Росією про збереження воєнних меморіалів і пам’ятних знаків.

Російський МЗС відреагував офіційною нотою протесту, вимагаючи компенсацій за вихід із договору.

«Від мертвого віслюка вуха», — відповів міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевич.

Читайте також: Чому Берлін заборонив українські прапори 8-9 травня і що відбувається у ці дні?