Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 286 днів. За цей час ми опублікували 23551 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Підзамче у Львові поступово трансформується у сучасний район, де зводяться офіси, житлові комплекси та інші об’єкти. Видання Tvoemisto пише, що промислова територія невдовзі може стати своєрідним новим центром Львова. 

Упродовж кількох останніх років у цьому мікрорайоні погодили чимало нових будівництв, деякі з них – на місці колишніх промислових об’єктів. Окрім цього, у Львові вдається ревіталізувати низку заводів.

Проєкт офісного центру на місці закинутого винзаводу. Фото: Львів Інвест Парк

На думку львівського девелопера Назарія Бербеки, промислові території можуть стати комфортним житлом, комерційними приміщеннями, розважальними комплексами, індустріальними парками тощо. Серед успішних проєктів, з його слів, артцентр Jam Factory. Частина об’єкта є пам’яткою архітектури місцевого значення.

У реконструкцію колишньої фабрики спиртових напоїв «Йозеф Кронік і Син» інвестував швейцарець Гаральд Біндер. У 2020 році тут розпочали будівельні роботи. Фабрику планують перетворити на некомерційний культурно-мистецький центр із галереєю, театром, внутрішнім двориком, кафе та іншими громадськими приміщеннями.

Також ревіталізували територію заводу радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА) та відкрили там креативне середовище ReZavod. Тепер на заводі РЕМА орендують приміщення для роботи працівники креативних індустрій архітекторів, інженерів, друкарів до художників і музикантів.

Окрім цього, планували впорядкувати територію колишнього Львівського дослідного нафтомаслозаводу. У межах детального плану території там дозволили збудувати громадський і житловий комплекси зі школою та дитсадком. Нині на цьому місці – ЖК «Містечко Підзамче» від забудовника РІЕЛ. Іще один житловий комплекс від цього ж забудовника будують на місці заводу «Алмазінструмент». 

Проєкт ревіталізації території колишнього заводу «Алмазінструмент». Фото: Balbek bureau

Зі слів архітектора Юрія Столярова, Підзамче активно розвиватиметься в наступні десять років. Промислові об’єкти, які були там донедавна, недієздатні, оскільки розташовані між житловими забудовами, а підвезення продукції ускладнюють доволі вузькі вулиці, де не можна застосувати великогабаритну техніку. Архітектор вважає, що на зміну промисловому напрямку може прийти житлово-громадсько-комерційний. Водночас варто зберегти характерні історичні будівлі мікрорайону, зокрема пам’ятки архітектури.

На його думку, є два проєкти, які дали б величезний поштовх для розвитку цієї території. Перший – канатна дорога, яка з’єднає Підзамче з центром, та скоротить маршрут до десяти хвилин. Другий проєкт – залізнична станція. У такий спосіб можна було б зменшити навантаження на головний вокзал, а також покращити транспортний рух на Городоцькій та Чернівецькій, на яких часто утворюються затори.

Історія Підзамче

Після Другої світової війни, з приходом до Львова радянської влади, значення станції Підзамче як важливого залізничного вузла зросло, тоді як супутня інфраструктура майже не змінювалася, розповідає гід Петро Радковець. Особливо загострилася проблема житла, тому виробничі приміщення передали під помешкання. Основним рушієм усіх змін ландшафту Підзамча став розвиток промислових об’єктів, зокрема, розбудова фабрик і заводів. Це означало не лише появу нових виробничих будівель, а й облаштування довколишніх територій. На вулицях почали з’являлися сквери, лавки, дитячі майданчики, газони на місці зруйнованих під час війни чи розібраних на дрова будинків. Розвиток заводів зумовлював появу прилеглих об’єктів комунального чи культурного призначення – дитячих освітніх закладів, пралень, клубів для покращення життя в умовах «радянської цивілізації.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button