На території Експоцентру може з’явитися простір для осмислення радянської спадщини

На ВДНГ представили результати великого дослідження «(Не) виставка», над яким команда експертів працювала понад рік.

Метою було вирішити, що робити з радянським минулим Експоцентру та як змінити цей простір сьогодні.

Дослідники вивчили архіви, історію будівництва та внесок українських архітекторів, а також зафіксували на фото, як комплекс живе зараз.

Головними висновками дослідення стало, що Київська виставка не була простою копією московської. Хоча ідеологія була радянською, будували її наші фахівці – українські архітектори та художники. Саме тому ВДНГ вийшов більш затишним, не таким тиснучим і з м’якшою архітектурою, ніж аналогічні проєкти в СРСР.

Сьогодні Експоцентр уже давно не виконує свою стару роль виставки досягнень. Дослідники кажуть, що історія ніби зробила коло: зараз ВДНГ – це великий міський простір для зустрічей, прогулянок та спілкування. Цікаво, що саме таким це місце було ще сотні років тому, за часів відомого Красного Трактиру.

На території пропонують створити спеціальний простір або навіть «парк комуністичного періоду». Це допоможе краще зрозуміти радянське минуле та побачити, як українське мистецтво примудрялося розвиватися і зберігати свою ідентичність навіть під жорстким тиском тоталітарної системи.

Сама назва «ВДНГ» уже застаріла і не передає того, чим це місце є насправді. Вона скоріше збиває людей з пантелику, тому фахівці радять замислитися над перейменуванням комплексу, щоб назва відповідала його сучасному духу.

Щодо радянських символів, то просто вдавати, що їх немає, не можна. Експерти радять прибирати серпи та молоти: дрібні деталі пропонують акуратно закривати, щоб не псувати фасади, а великі символи — демонтувати. Це схоже на досвід Німеччини, де прибрали нацистську символіку, але самі будинки зберегли як історичні пам’ятки.

Авторами дослідження виступили кураторки платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» Оксана Довгополова й Катерина Семенюк, дослідники Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки Антон Дробович і Вікторія Мізерна, фотограф і дизайнер Дмитро Пруткін та запрошені експерт(к)и: дослідник і архітектор Олексій Биков, історикиня мистецтв та кураторка Лізавета Герман. 

Директор ВДНГ Євген Мушкін зазначив, що це лише початок. Наступним кроком стане створення концепції музею, який розповідатиме правду про радянський режим. Він вважає, що люди мають знати реальну історію, щоб помилки минулого ніколи не повторилися. На розробку цього проєкту планують залучити грантові кошти.

Нагадуємо, що про данний музей говорять вже протягом десяти років. Вперше цю ідею хотіли втілити ще у 2017 році, але тоді проєкт поставили на паузу. Спочатку на це планували витратити 20 мільйонів гривень, але згодом сума зросла до понад 100 мільйонів. До того ж місто не поспішало передавати потрібні пам’ятники, тому справу відклали.