В Україні вийде книга про архітектурну спадщину 17 найбільших індустріальних міст Донбасу
Автор присвячує книгу всім, «хто був змушений покинути Донбас, але залишив його в своєму серці»
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 363 днів. За цей час ми опублікували 29380 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Дослідник архітектури та історії Семен Широчин випускає книгу «Архітектура індустріальних міст Донбасу», присвяченої архітектурній спадщині 17 найбільших індустріальних міст регіону.
Книга видавництва «SkyHorse» запланована на середину серпня.
В інтерв’ю Семен Широчин розповідає, чому написав книгу. У 2008 році він із друзями вперше поїхав до Донецька і здивувався, наскільки мало люди знають про це місто. Зазвичай усі подорожували на захід України по замки й храми, а у Донецьку навіть не було сувенірних магнітиків і продавці щиро дивувалися, чому туристам може бути цікаве їхнє місто.
Семен Широчин ділився й історією регіону, яка його надихнула. Більшість промислових міст Донбасу виникли майже одночасно — на межі XIX–XX століть завдяки залізницям і заводам. Старшими є лише Слов’янськ, Бахмут і Маріуполь. Через те, що міста будувалися навколо окремих шахт і рудників, вони сформувалися поліцентричними, де головним центром впливу довгий час був не міськвиконком, а сам завод.
Важливу роль в історії регіону відіграв «Євродонбас». Наприкінці XIX — на початку XX століття європейські інженери й підприємці (британці, бельгійці, французи) будували тут заводи та цілі мікрорайони, створюючи для іноземних фахівців звичний комфорт із костелами, лікарнями та житлом.
У радянські десятиліття, особливо у 1960–1980-х роках, Донбас перетворився на справжній полігон для сміливих архітектурних та інженерних експериментів. Тут випробовували нові будівельні технології, зводили унікальні житлові та громадські будівлі й створювали масштабні інфраструктурні проєкти, які згодом поширювалися далеко за межі регіону.
Проте сучасна доба принесла деіндустріалізацію, заводи закривались і знищувалися пам’ятки промислової архітектури ще задовго до подій 2014 року. А повномасштабна війна і те, що робить окупаційна влада знищує історичну спадщину остаточно, через що книга про архітектуру Донбасу перетворюється на своєрідний некролог.
Тому на обкладинці книги є фраза: «Будь-яка споруда з цієї книги може бути зруйнована до того, як ви про неї дізнаєтесь»
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті